Привіт! Я Максим
Зі школи захоплююсь історією та впевнений, що навчання це не тортури! Воно має захоплювати та приносити користь.
Я маю ступінь магістра історичного факультету. З третього курсу університету почав викладати історію в державній школі. Цього мені було замало. Тому що я мав нестримне бажання створювати та розвивати щось своє. Хотілося мати якийсь власний продукт, який міг би відобразити моє власне бачення та принести користь для суспільства.
Тоді народилася ідея створити повноцінну освітню платформу і до цього я прийшов через репетиторство. Воно стало альтернативою тій освітній системі, яка залишається далекою від інтересів та потреб учня.
На момент усвідомлення свого бажання я вже мав свій невеличкий блог та YouTube-канал, який почав вести з цілковитого нуля, не маючи бюджетів, реклами, просування.
Поміж викладанням в кількох державних школах я побачив зсередини як працює музей і зрозумів, що це був мій найгірший досвід роботи. Але він мені допоміг зрозуміти та усвідомити свої справжні професійні мотиви. Я описав цей період в одній із публікацій на своєму блозі. Вона тут
Момент який перевернув життя
В один прекрасний момент моє життя перевернуло звільнення з першого місця роботи. Воно відбулося через доволі сильний особистий конфлікт та моє несприйняття тієї "законсервованої" освітньої системи, якій абсолютно байдуже як на викладачів, так і на самих учнів.
Тоді переді мною постало роздоріжжя. Я зрозумів, що зможу реалізувати свій підхід в приватній практиці. Тому почав пробувати себе в репетиторстві. Я завжди вважав, що освіта це не якась міфічна суспільна місія - це сфера послуг. А послуги повинні надаватися якісно. Для мене важлива була клієнтоорієнтованість. Для звичайної школи моя ідея була повним абсурдом. В той час, як багато хто просто відпрацьовував свої години, незважаючи на освітні запити і потреби учнів, я сидів та ночами створював яскраві презентації, цікаві уроки, добирав безліч інформації.
Ще досвід двох державних шкіл показав мені безперспективність державної сфери освіти. Тому я вирішив далі принципово реалізовуватися в приватному освітньому закладі та відкривати свій маленький бізнес. З одного боку я зараз готую школярів до НМТ, а з іншого - пояснюю дорослим, зрілим людям що таке історія, і чому вона важлива.
"Потреби студента понад усе!"
Цей принцип я сформував під впливом власного досвіду в освіті. Ще змалку я став у школі тією самою проблемою дитиною. Однак зараз, під впливом своєї педагогічної освіти я розумію, що проблемність ніколи не робила мене поганим. Просто я потребував розуміння та підтримки через свої дитячі складні обставини.
Я справді бачив світ дещо інакше, ніж мої однолітки. Мислив більш дорослими категоріями. Через це у невеличкій сільській школі в мене не було друзів. З одного боку мене булили, з іншого - мені з ними не було цікаво.
Тому я шукав собі співрозмовників серед дорослих людей. І, на диво, багато хто мене сприймав. Зокрема завідувач сільської бібліотеки, який став для мене першим наставником (Можливо навіть не підозрюючи цього).
Та до чого я веду? Моя історія непоодинока і вона сформувала багато в чому мій професійний підхід. Я ніколи не відмовлявся від роботи зі складними учнями. Для мене важливо почути потреби як кожної дитини, з якою я працюю, так і дорослого, котрий прагне досягти своїх цілей. Важливо, аби кожний, хто довіряє мені свою освіту, отримав все найкраще з тих навичок і знань, які я маю. Серед моїх пріоритетів та цінностей є прагнення максимально задовольнити запит кожного свого учня, почути й зрозуміти те, що йому потрібно.
У сучасному світі бути просто викладачем недостатньо. Потрібно стати тією людиною, з якою приємно спілкуватися, якій можна довіряти. Для мене дуже важливо, аби якомога більше людей, які довірилися мені, отримали позитивний досвід і результат.
На завершення короткої оповіді про себе я залишу покликання на свої дипломи, а також відгуки тих людей, котрі зі мною вивчали історію.
Мої документи, які підтверджують кваліфікацію