Що зараз приходить на думці, коли ви чуєте слово “корпорація”? Напевне ви уявляєте величезну компанію, яка контролює цілі галузі економіки і має десятки тисяч працівників. У декого слово “корпорація” асоціюється із теоріями змови, де загадкові величезні компанії контролюють увесь світ та нав’язують свою культуру, спосіб мислення і влаштовують війни й перевороти.
Та корпорації - це не продукт сучасного світу. Вони існували ще задовго до появи інтернету, реклами та залізобетонних офісів з комп’ютерами. Тож я вирішив вам розповісти вам про структуру, яка в цілих регіонах світу замінила державу - Британську Ост-індську компанію.
З чого все почалося?
Передісторія появи цієї корпорації розпочинається з глобальних історичних процесів. Колись - у XV столітті світ змінювався так само глобально, як і зараз зі штучним інтелектом. Середньовічні традиції відходили у небуття, а колишні рицарі втрачали землю, гроші, вплив. Приходила нова економічна система - капіталізм, де все вирішували гроші, а не соціальне становище. Колишні простолюдини запросто купували собі титули, отримавши статки, завдяки важкій праці. Торговці, котрі самостійно з невеличкими караванами мандрували Європою та перепродавали товари, ставали власниками прототипів логістичних компаній. Замість місця на ринку, яке вони орендували в кожному новому місті, осередками продажів ставали красиві кам’яні контори у центрах великих міст.
Якраз навколо цього всього й з’являється величезна британська компанія.
На межі XV та XVI ст. починається Епоха Великих географічних відкриттів. Нові континенти, народи, дорогоцінні метали й прянощі стають доступними в європейських містах. Та пересічний європеєць не поїде сам за американською кукурудзою чи куркумою з Індії. Це довго, дорого і небезпечно. Але попит на нові товари із-за океану зростав. Люди хотіли купувати екзотику. Тоді й народжуються перші торгівельні товариства, які прийшли задовольнити потреби покупців.
--
Прибуття Васко да Гами до Індії стало переломним моментом в історії європейської торгівлі.
Для подорожі в Америку або Індію потрібно було спорядити величезну експедицію. Щоб це зробити необхідні були великі суми грошей. Тому таке задоволення могли собі дозволити найбільш успішні підприємці. Мандрівка морем та закупівля товарів теж були дуже ризикованими. Вклавши всі свої гроші, можна було прогоріти, якщо корабель пограбують пірати або ж він потоне в штормі. Тому на арену далекої торгівлі виходять величезні компанії з високим капіталом. Такою стає Ост-індська компанія в Британії та організації з аналогічною назвою в інших країнах.
З одного боку - в її діяльність вкладали гроші найбагатші люди країни, а з іншого - таку діяльність офіційно підтримала держава. Тож возити товари з далеких земель ставало не настільки ризикованим. Тому що втрати можна було покрити з вкладень найбагатших співвласників.
Так народжується величезний торгівельний гегемон, що контролюватиме торгівлю величезної частини світу.
Як починала компанія?
1600 рік. Колоніальна боротьба у розпалі. Головні країни: Голландія, Іспанія, Португалія та Велика Британія намагаються поділити Новий світ та отримати від далеких земель максимум. Ніхто не думає про корінне населення відкритих територій. Воно там, радше, красива декорація, ніж якась впливова сила. Королева Великобританії Єлизавета I добре розуміє, що війна за колонії зробить її країну однією з найсильніших у світі. Тому вирішує надати офіційну державну підтримку приватній ініціативі, яка займається опануванням далеких територій. З цього і народжується величезна Ост-індська компанія.
--
Прапор Британської Ост-індської компанії. XVII ст.
Починала вона свій шлях з опанування Індії та маршрутів до неї. Інвестори компанії, які вклали свої гроші, вже за кілька років отримали надприбутки. Тому вдалий океанський шлях та постійне курсування кораблів на маршруті створили стабільне постачання екзотичних заморських товарів.
Для того, аби мати постійну можливість вести невпинну торгівлю, компанія стала створювати свої поселення — факторії. Туди регулярно транспортували товари, придбані у місцевих, і відправляли їх до британських портів.
На початку у британського підприємства справи складалися не дуже добре. В Індії чужоземців приймали неохоче. Імперія Великих Моголів взагалі поставила факторії англійців під загрозу зникнення. Проте вдалі перемовини та схиляння голови перед місцевими правителями допомогли зберегти факторії. Незабаром їх кількість розрослася. Вони розгорнулися в усій Індії. Це спричинило багато негативних ефектів. Тому що англійці, які мали технологічну та логістичну перевагу, стали викуповувати товари місцевих за безцінь. Оскільки місцеві індуси не могли продавати свої вирощені прянощі комусь ще або транспортувати їх самостійно, корпорація стала єдиним джерелом заробітку.
Слідом за економічним прийшов і політичний вплив. Контролюючи більшу частину експорту місцевих князівств, управлінці факторій могли вимагати для себе потрібних рішень. І почасти, через прагнення індійських махараджі до наживи, вони вигравали більшість перемовин.
Військова могутність
Велика торгівля дійсно стала золотою жилою. Та компанія добре розуміла, що увесь індійський успіх може закінчитися, якщо місцеві піднімуть проти них зброю та просто виженуть. Тому вони дійшли до рішення створити свою власну армію. З одного боку - вона повинна була захистити факторії, а з іншого - забезпечити безпеку, охороняючи торгівельні маршрути.
Як ви розумієте - звичайною охороною товарів і факторій все не завершилося. Тому що місцеві директори компанії в Індії вирішили стати активними гравцями місцевої політики. Добре озброєні британці тиснули на місцевих князів самою своєю присутністю. Але деякі, таки спробували вигнати Ост-індську компанію. Але не вийшло. Армія цієї корпорації у 1764 в битві при Бускарі заволоділа контролем над Бенгалією, Біхаром та Оріссою. Формально місцеві правителі продовжували залишатися на місцях, але фактично, князівства забезпечували армію компанії та віддавали більшу частину надходжень від податків за такі собі “послуги” управління державою. Так корпорація стала не просто приватним бізнесом, а тіньовим політичним утворенням, яке впливало на величезну частину світу того часу.
Як корпорація стала причиною американської війни за незалежність?
Індією компанія не обмежилась. Коли Велика Британія стала активно розширювати колонії в Північній Америці, корпорація отримала монопольне право на тамтешню торгівлю. Проте становище її там було дещо інакшим, ніж в Індії. І наприкінці XVIII століття, вона вперше отримала “по зубах”. На початку англійської колонізації для території сучасних США, Ост-індська компанія була єдиним та надійним постачальником більшості товарів. Однак, як це часто буває з монополіями, корпорація почала спеціально завищувати ціни на все, що привозила до Америки. Тим часом британський уряд гальмував розвиток власного виробництва у заморських колоніях. Зрештою, коли одного разу кораблі привезли в порт Бостона чай за завищеними цінами, ініціативні містяни переодягнулися у вбрання місцевих індіанців та скинули його в океан.
--
Бостонське чаювання - подія, яка розпочала американську війну за незалежність.
У конфлікті Британія стала на бік компанії та почала вимагати виплатити їй компенсацію. Проте місцеві жителі відмовилися. Бостон взяли у морську блокаду. На фоні цього й розпочалася війна за незалежність Америки.
Занепад
Навіть найбільші корпорації не можуть існувати вічно. Вже у ХІХ столітті в компанії почалися великі економічні проблеми. Вона втратила більшість каналів торгівлі та вже не могла контролювати цілі регіони в Індії. Тому що вони офіційно перейшли до британського уряду. Також в Ост-індської компанії із вдосконаленням судноплавства й розвитку економіки стали з'являтися менші, але сильніші конкуренти. У 1874 році компанію ліквідували.
За час існування корпорації багато англійців змогли зробити успішну кар’єру і стати впливовими політиками і власниками колосальних капіталів. Робота в компанії стала найбільшим соціальним ліфтом свого часу. Тому вона не лише принесла багато негативу корінним жителям далеких земель, але й пришвидшила розвиток економіки, індустріалізацію. Також вона змогла поширити британський політичний вплив на більшу частину світу. Звичайне підприємство, яке мало займатися лише торгівлею, змогло дати Великобританії більше, ніж планувала Єлизавета I.