Шлях людства до швидких і точних обрахунків був дуже довгим. Протягом тривалого часу найбільш надійними способом здійснити розрахунок був людський розум. Проте, всі ми схильні спрощувати будь-які процеси. Цим же шляхом пішли винахідники механічного арифмометра. Так, протягом багатьох століть він зумів стати повсякденням для офісних клерків, бухгалтерів, економістів, банкірів та навіть касирів, адже механічний касовий апарат розробили з подібним до арифмометра способом дії.
Буквально нещодавно мені випала унікальна нагода потримати в руках пристрій, який без жодного вольта здатний обрахувати шалені суми, і звичайно, ним виявився арифмометр. Ті хто зумів протягом свого життя побачити повсякдення приладу, розповідають: " умільці користувались ним так вправно, що ледь помітно було, як обертається його маленька залізна ручка".
Більшість були переконані в тому, що він чергова новинка індустріального 19 століття. Однак прототип цього пристрою з’явився задовго до початку індустріалізації. Схожий на арифмометр механізм віднайшли на одній із затонулих грецьких галер в минулому столітті. Отож відтоді він вважається перевідкритим. Принцип дії грецького приладу був схожий з арифмометром, але він мав зовсім інше призначення.
Взагалі шлях до пришвидшення обрахунків розпочався задовго до автоматизації та арифмометрів, а першим калькулятором людства можна вважати палички для рахування, якими багато хто вчився рахувати ще з першого класу. Далі були писані таблиці та логарифмічні лінійки. Прототипом, відомого багатьом представникам попередніх поколінь, арифмометра вважається так званий «Рахунковий годинник», який залишився лише у вигляді схеми. Автором задуму став німецький вчений Вільгельм Шіккард. Навіть невідомо, чи був цей пристрій виготовлений насправді, адже до сьогодні не вдалось віднайти навіть натяки про його існування. Однак свого часу зуміли створити модель, яка майже ідентична з кресленнями винахідника. Вона зберігається в будинку-музеї Йогана Кеплера. Назву прилад отримав завдяки механізму, що складався із зубчатих коліс, які застосовувались в годинниках.
--
Модель рахункового годинника Вільгельма Шіккарда
Наступним приладом, який став більш успішним, на відміну від свого попередника, став механізм, створений відомим французьким винахідником Блезом Паскалем. Він побачив світ 1642 року в приблизній кількості 50 екземплярів. Предок калькулятора міг виконувати чотири математичні дії. Серед них множення та ділення були досить непростими процесами. Спершу прилад міг обробляти чотиризначні, а згодом й шестизначні числа. Проте значення винаходу складно переоцінити, адже механізм цієї рахункової машини став основою для всіх подальших моделей арифмометрів, які поширились лише в індустріальну епоху, й не втрачали актуальності протягом століття. Попри своє новаторство, пристрій не здобув значної популярності, й творцю пощастило продати всього лиш 10 екземплярів свого винаходу.
--
Рахунковий годинник Блеза Паскаля
Перший масовий механічний прилад для автоматичного обрахунку був створений лише в 1820 році Шарлем Ксав’є. Цей тип механізму був простішим у використанні й міг виконувати чотири математичні дії. За кілька десятиліть арифмометр був вдосконалений до того, що навіть міг вирахувати квадратний корінь.
--
Арифмометр Шарля Ксав'є
Основу механізму арифмометра складають шестерні та циліндр. Користувач зазвичай або набирає необхідне для дії число на клавішах, або ж виставляє на спеціальному кільказначному циліндрі. Мені ж трапилась модель старенького «Фелікса», де числа виставлялись з допомогою малесеньких важелів на циліндрі. Тож набирати бажане число необхідно було на невеличкій шкалі. Після виставлення числа необхідно прокрутити ручку в залежності від потрібної математичної дії. Вона запускає механізм, який після короткого, характерного звуку видає результат на ледь помітному нижньому циферблаті в маленьких отворах, схожих на віконечка. Крім того, відзначається навіть кишенькова версія механічного калькулятора, яка могла в такому ж порядку виконувати математичні дії. Сам корпус арифмометра має досить значну вагу, й на перший погляд невеличкий прилад, може важити кілька кілограмів. Це й не дивно, адже всі елементи та покриття повністю виготовлені з металу.
Сьогодні ж, аби порахувати якусь суму або різницю, достатньо витягти свій багатофункціональний пристрій, який за кілька дотиків, зобразить абсолютно точну цифру. Самому ж арифмометру залишається відвести почесне місце в музеї історії людства, адже він, так само як і паротяг, електрика та двигун внутрішнього згорання, змінив історію людства й проклав новий шлях до спрощення повсякдення.
Арифмометр: як виглядав калькулятор минулого століття?