Стосовно України вже давно склався стереотип, що вона може торгувати тільки аграрною продукцією. Він поширився й на наше минуле. Тому в статті ми разом з вами поговоримо про те, якою була економіка козацької держави? Тому що з її допомогою утримувалася козацька армія і будувалися нові фортифікаційні споруди.
Економіка Хмельницького
--
Ілюстрування Національно-визвольної війни Богдана Хмельницького в образотворчому мистецтві
Гетьманщина з’являється у формі суверенної держави наприкінці 1640х років. У далекому 1648 році Богдан Хмельницький разом з козаками підіймає успішне антипольське повстання. Його результатом стає утвердження держави Війська Запорозького.
Якщо вам здається, що утвердження козацького правління на території України не супроводжувалося великими руйнаціями, то це не так? Тому що, до прикладу, у Корсунській битві поляки під час відступу спалили цілі села та містечка, аби не віддавати їх ворогу. Тому війна за незалежність держави козаків супроводжувала величезними матеріальними втратами.
Коли стихли бойові дії та виникла необхідність вибудовувати владну й економічну вертикаль, то за зразок брали особливості польської, традиційної української та навіть татарської економічної політики.
На українських землях тоді якраз поширилися капіталістичні й ринкові відносини. Правда вони ще не набули такого поширення серед селян та шляхти. Оскільки вони опиралися на ті ресурси, які давала їхня земля. У містах тим часом розгорталися активні торгівельні промисли. У великих поселеннях відбувалися регулярні ярмарки, де можна було добре заробити. З них податки і мита йшли до гетьманської скарбниці.
Основою надходження до бюджету молодої козацької держави стали податки і військові трофеї. Такої практики як створення якихось державних підприємств просто не існувало. Економічні зв’язки суспільства будувалися на європейський манер.
Звільнення з кріпацтва величезної кількості селян теж вплинуло на трансформацію економіки. Тому що до цього базисом надходжень до бюджету були великі фільварки. Натомість після закріплення при владі Богдана Хмельницького економіка села змінилася. Тепер значну роль відігравали самостійні селянські господарства.
У Зборівському договорі було постановлено, що більшість територій, які відійшли до Гетьманщини, буде звільнено від польської шляхти. Всі ті землі, які захопили або викупили українські селяни в шляхти, включалися в бурхливі економічні процеси.
Богдан Хмельницький, прийшовши до влади, не вибудовував якоїсь принципово нової моделі економічних зв’язків. Більшою мірою все залишилося на польський манер. Тільки податки, які йшли від різних промислів, відходили не до бюджету Речі Посполитої, а до гетьманської скарбниці. Отримані гроші витрачалися на утримання та спорядження військ, створення артилерії, будівництво укріплень.
Явища соціального забезпечення тоді зовсім не існувало. Тож такого поняття як зарплати й пенсії не було.
Відомо, що ще в перші роки існування Гетьманщини Богдан Хмельницький зробив ставку на відкриття гарматних майстерень. Це було необхідно для забезпечення великих наступів проти поляків.
Промисли Гетьманщини
--
Чумакування - один з головних промислів у часи Гетьманщини
Цікавішим напрямком є промисли. Тому що вони на території України були різноманітними. Ба більше — навіть на Січі існували зимівники, що окрім сільського господарства займалися ремеслом та розведенням рідкісних порід коней.
Свого часу, описуючи Запоріжжя, сучасники згадували про природу, яка буяла і численні табуни рідкісних порід коней, що випасалися навколо. Для багатьох осілих козаків це перетворилося на дуже вигідний і прибутковий бізнес. Тому що коні тоді мали величезний попит. Унікальні ж і рідкісні породи продавалися за шалені гроші дуже заможним людям. Продаж коней відбувався не лише на території України. Цінний товар відправляли й у сусідні держави.
Коні були не єдиним способом добре заробити. Крім них ще вирощували тютюн. Це виглядає незвичним для українських земель. Проте в ті часи плантації цієї рослини не були рідкістю. Особливий товар, який заправляли в люльки для куріння, експортувався і до Польщі, і до Московії.
Гетьманщина була великим експортером алкоголю. Майже в кожному господарстві вміли виготовляти прості спиртні напої. Посеред цього розвивалося й виноробство як промисел. Спиртні вироби великим обсягами відправляли на експорт до Московії. Про це може свідчити умова одного з договорів між Гетьманом та московським царем, яка передбачала заборону на вивезення до Московського царства вина й тютюну. Це сильно вдарило по торговцях, для яких такий бізнес був дуже вигідним.
Ви певне здивуєтеся, але були поширені на території України й металовидобувні промисли. У ті часи не існувало такого явища як величезні шахти. Але люди знаходили невеликі поклади залізної руди у різних місцевостях. Особливо на Поліссі. Ті, кому пощастило віднайти хоча б невеликі поклади, могли створити дуже успішне підприємство. Протягом другої половини XVII - у XVIII ст. на території сучасної Київщини та Житомирщини нараховувалося десятки рудень (Так якраз і називали невеличкі копальні). На них не лише видобували руду, а ще й організовували переплавлення. Найбільш успішні копальні пропонували навіть вироби з заліза: починаючи від простих господарських знарядь, і закінчуючи висококласною холодною зброєю. Специфічний і дорогий продукт міг приносити власникам великий дохід. І з нього, звісно, сплачувалися податки в скарбницю держави.
Не варто забувати й про значення сільського господарства в економіці держави Війська Запорозького. Тому що події періоду розгортаються якраз в ті часи, коли ще всі суспільства Європи були аграрними. Тобто в них переважало сільське господарство над іншими галузями.
Після завоювання більшості українських земель Богданом Хмельницьким, багато угідь перейшло до звичайних селян. Ті своєю працею перетворювали невеличку ділянку землі на успішний аграрний бізнес. Оскільки зерно мало попит, як і м’ясо та овочі, селяни заробляли непогані гроші. Найбільш успішні родини, котрі змогли вирости у великий фільварок, відправляли власну продукцію на експорт.
У селах Гетьманщини люди вирощували як звичайне зерно, так і багато популярних видів тварин: корів, поросят, домашню птицю. М’ясо міг переробляти на продаж і сам господар. Так від нього на ярмарки потрапляли копчені продукти або ж навіть в’ялена риба, якщо він захоплювався риболовлею.
Серед галузей економіки, яка вирізнялася своєю стійкістю, було чумакування. У ті далекі часи ще не існувало якісного транспорту й залізниць. При цьому зберігався стабільний попит на сіль в більшості містечок та сіл. Тож багато пересічних селян збирали чималенькі гроші і купували собі вози та волів. При цьому трішки лишали в запас на подорож. Далека дорога вела їх до Криму за сіллю. Вони знали добре про всі небезпеки степу та більшості доріг. Тому об’єднувалися у великі озброєні каравани. Значну частину року чумаки проводили в дорозі. Зате, привізши сіль, ці люди отримували неабиякі прибутки.
Як зруйнували економіку Гетьманщини?
--
Переяславська Рада 1654 - одна з ключових подій, що привела Гетьманщину до Московії
Ще у далекому 1654 році, за три роки до своєї смерті, Богдан Хмельницький заклав бомбу уповільненої дії. Нею виявилися «Березневі статті» з Московським царством. Вони перетворилися на формальний привід до початку московської експансії на території Козацької держави.
З часом московські феодальні традиції перекочували до України. Користуючись тим, що Гетьманщина знаходилася в прямій залежності, Московія робила все можливе, аби знищити торгівельну конкуренцію. Через це економіка козацької держави занепадала. У 1764 році Гетьманщина припинила існування, а економічні відносини, які існували на території Московії, повністю закріпилися на українських землях.
Часто, вивчаючи в школі історію Гетьманщини, теми економіки й промислів обходять. Однак козацька економіка на той час відзначалася своєю успішністю на фоні сусідніх держав.
Як ви думаєте: чи мала шанс Гетьманщина стати економічним лідером в Європі? Пишіть свої версії в коментарях під цією публікацією.
Економіка Гетьманщини. Якою вона була?