Як революції змінювали світ?

Багато хто негативно ставиться до революцій. Вони асоціюються з безладом, масштабними війнами та кардинальними змінами в повсякденному житті. Однак без найкривавіших повстань людство досі жило б у дикому світі, де існує рабство, експлуатація та вседозволеність влади. Тому в цій статті я вирішив розповісти вам про кілька революцій, які дали нам той рівень життя і свободи, що є сьогодні.

Революція – це не завжди про повстання

У мене особисто слово «революція» асоціюється з барикадами на вулицях, підпаленими шинами, кровопролиттям і захопленням Бастилії. Однак революцією можна ще назвати перехід від привласнювального до відтворювального типу господарства, винахід колеса чи початок Епохи Відродження.

Часто причинами революції ставали зміни клімату, наукові винаходи або ж просто прагнення людей до змін. Перша революція, яка відбулася в історії людства була «неолітична». Її причиною стали зміни клімату. Вони спонукали первісну людину самостійно вирощувати для себе їжу. Тому що знайти харчі в природі було все важче. Звісно, там не було барикад, спалених шин і відтятих голів. Але людина здобула першу незалежність від природи. Через кілька тисячоліть вже не природа визначатиме майбутнє, а людина, котра вміє її змінювати.

Інша нереволюційна революція – це монотеїстична релігія. Та система вірувань, в основі якої лежить один, а не багато богів. Через це вже на початку нашої ери світ охоплює християнство. Воно приносить новий суспільний устрій, моральні норми, закони. З одного боку  навколо християнства гуртуються ідейні люди, з іншого християнська Європа падає у мракобісся та забуває всі ті наукові й технічні досягнення, які лишили по собі греки та римляни. Однак коли християнство запанувало над значною частиною світу, з’явився іслам. Він виступив чинником, який цивілізував і об’єднав Близький  Схід. Це теж можна назвати свого роду революцією.

Епоха Відродження та повернення до витоків цивілізації у Європі теж перевернуло життя суспільства. Тому що християнство стало втрачати свою монополію на віру, знання та інформацію. Відтепер наука із монастирів та релігійних установ перекочувала в майстерні та Лабораторії Леонардо да Вінчі, Миколи Коперника чи Галілео Галілея.

Людина епохи Відродження почала ставити під сумнів авторитет церкви, вимагати прав та поваги. Гуманізм стає головною суспільною ідеологією. І чи це не революція? Вона ж також докорінно змінила людство.

Революція без повстання довгостроковий процес. Він може тривати роками, десятиліттями, століттями. І до того ж часто таке поняття революції незрозуміле для більшості людей.

Революція – це вибух

Інша частина, яка позначає слово «революція», це всенародне повстання, бунт, соціальний вибух. Як правило така революція обов’язково супроводжується кровопролиттям. Цей тип докорінних змін більш ефективний, але має багато негативних наслідків. І найпершим з них є загибель людей, руйнування, матеріальні збитки.

Всенародний вибух як правило відбувається тоді, коли держава відмовляється від необхідних змін, що вже назріли. Також він може траплятися через те, що державна влада веде настільки нестерпну політику, що більшості людей нічого втрачати.

Тут постає багато філософських питань. І найголовнішим певне є те, чи варті зміни величезних людських жертв, як це, приміром, було під час Французької революції.

Загалом в історії можна навести багато прикладів жорсткого варіанту революції. Зокрема американську, російську, австрійську, німецьку революції. Кожна з них повністю або частково змінювала суспільний устрій.

ХІХ століття – вік революцій

Філософія революції незрозуміла, часто раптова або ж навіть непомітна сучасникам. Революція, така як неолітична, може тривати тисячоліттями, доки не приведе до кардинальних змін. Натомість були приклади революційних вибухів, які змінювали світ і навіть робили його кращим. Найбільш яскравим прикладом є Американська та французька революції. Одна показала світу, що країна може існувати без монархії, а інша – розпочала тривалий процес тронопаду.

У світі XVIII століття у більшості країн ніхто й уявити собі не міг, що можна існувати в республіці й демократії. Церква, яка відігравала ключову роль в житті суспільства, говорила про королівську владу як божественну. І виступи простого народу проти короля, а тим паче влада народу розглядалася як нечувана дикість. Натомість 13 британських колоній далеко за океаном починають зухвалу війну проти свого володаря. При цьому вони навіть не вірять в те, що зможуть побудувати якусь альтернативну форму правління. Тоді серед люду в американських колоніях була впевненість у тому, що королівська влада їх почує та послабить  визиск. Проте Велика Британія не стала миритися з повстанцями. Зрештою все це призвело до появи першої республіки в Західному світі, яка базувалася на Конституції.

Це були 1770-1780-ті роки. Франція у 1783 році, організовуючи підписання мирного договору між США та Великою Британією, навіть не підозрювала, що за кілька  років на її території спалахне друга грандіозна революція.

--
Американська революція. Кінець XVIII століття

1789 рік, трони під європейськими королями злегка захиталися. У Франції через нестерпні умови проживання більшості французів, спалахує повстання. Цьому передує скликання королем Генеральних Штатів, де переважну силу мають голоси духовенства і дворян. Це обурює більшість людей, адже їхні інтереси черговий раз могли бути проігноровані, а непосильні податки збільшені. Тому демос бере ситуацію у свої руки й починає вимагати участі в управлінні державою. Королю це не подобається. Він намагається перешкодити бунтівникам. Але ті здобувають навіть підтримку частини дворян. А вже за два роки з шиї Людовика XVI під гільйотиною падає голова. Встановлюється республіка. У молодій демократії з Декларацією прав людини і громадянина та Конституцією, розгортається кривава боротьба за владу. Різні форми державного правління чергуються між собою наприкінці XVIII – початку XX століття. Здавалося б, події у Франції впливають лише на французів. Однак тренд на участь народу в політиці поширюється на всю Європу. Непорушність монархії опиняється під сумнівом.  Саме таким чином Французька революція зрушила з місця не лише політичний устрій французів, а й похитнула світовий порядок. Фактично, ця революція запустила іншу – більш тривалу, яка закінчилася аж в середині XX століття. Вона передбачала перехід він монархічних держав, до республіканських демократій.

--
Розгортання Французької революції. Кінець XVIII століття

ХІХ століття  «Віком революцій» Ерік Гобсбаум  прозвав не просто так. Тому що бунтівна Франція, якій сусідні країни постійно намагалися повернути й насадити монархію, до початку XX століття остаточно закріпила за собою  статус республіканської держави. Натомість у 1848 році Грандіозна революція накрила всю Європу та увійшла в історію під назвою «Весна народів». Вона навіть торкнулася Західноукраїнських земель, які знаходилися у складі Австрійської імперії. Хоч монархії в більшості Європейських країн не зникли, пересічні люди почали отримувати все більше політичних прав. У старих, консервативних державах почали з’являтися конституції з гарантіями прав і свобод для підданих. А ще пересічна людина, котра не належала до дворянства, отримала політичні права та змогу обирати, обиратися і засідати в парламенті.

--
Розгортання подій Весни народів 1848 року.

Світ ніколи не буде таким як раніше, до XX століття.

Імпульс революцій в Англії  XVII століття, США та Франції XVIII зробив світ більш глобальним. Тепер пересічна людина отримала базові права самостійно будувати своє життя, не залежачи від одноосібних правителів, яким пощастило утримувати владу за правом народження. Але після того, як більшість монархій в Європі відійшли в минуле, у світі не було все так гладко. Людство на собі відчуло всі жахи фашизму та комунізму, пережило дві глобальні війни. Ще багато людей поклало голови за те, аби світ став кращим, аби свобода й базові людські цінності стали центральними у нашому житті.

Те що було закладене кілька століть тому, попри всі недоліки, труднощі, продовжує рухати наш світ. Дає можливість робити унікальні науково-технічні прориви. Створювати штучний інтелект та вільно ним користуватися.

То як же, зрештою, революції змінюють світ?

В історії дуже часто буває так, що людство доходить до якоїсь своєї стелі розвитку. Відбувається стагнація і запит на зміни. Тоді й починалося більшість революцій, які зараз вивчають на уроках історії в школі. Проте бували й випадки, коли революційні зміни відбувалися поступово, під впливом природних чинників чи нових наукових винаходів.

Якісь революції могли тривати тисячі років, а якісь спалахували через народний вибух. Вони проходили різний шлях, могли бути відкатом в минуле. Проте всі вони призводили до кардинальних змін. Той світ, який зараз навколо нас, формували революції. І, цілком можливо що в майбутньому на людство чекає ще багато революційних змін. Тільки хочеться  сподіватися, що на краще.