Вже за пару днів ми зустрічатимемо новий 2025 рік. Прийшов час підсумків, роздумів та сподівань на краще. Яким же було святкування початку року в різні часи? Ми поглянемо з вами у цій статті.
Для кожного періоду свій Новий рік
Ми звикли, що Новорічне свято в нас відбувається в ніч з 31 грудня на 1 січня. Але так було не завжди. Існувало протягом історії України кілька різних дат для святкування. В часи Київської Русі зустрічали прихід Нового року в березні. Це було доволі логічним, адже навесні все пробуджувалося і починалися сільськогосподарські роботи. Тому коли сходив сніг русини влаштовували особливе свято, яке супроводжувалося тризною. Тобто обідом, присвяченим померлим. Культ предків для українців протягом багатьох століть відіграє важливу роль. Тому в наш час навесні також існує традиція вшановувати померлих родичів.
Тоді з’явилася й традиція щедрувати, яка дійшла до нашого часу. Слухаючи народну пісню «Щедрик» можна зрозуміти, що щедрування відбувалося саме навесні. Тому що в сюжеті пісні йдеться про приліт ластівки. Як ми знаємо, це явище притаманне саме весняному періоду.
Від весняного святкування Нового року відійшли аж у ХІІІ столітті. І пов’язано це було з християнством. За церковним календарем 1 вересня було встановлено початком року. Тож виходить так, що зараз учні йдуть до школи того ж дня, що й святкували Новий рік.
1 вересня залишалося Новим роком на українських землях аж до кінця XVIII століття.
До традицій відзначення Нового року увійшло багато обрядів, пов’язаних із землеробством. Тому що саме восени на Русі відзначали свято урожаю. Із сільськогосподарських традицій вересня в зимові свята прийшов дідух. Його виготовляли із перших зібраних на полі колосків.
--
Дідух - один із українських символів зимових свят
Чому святкування Нового року перейшло на 1 січня?
1582 року папою Григорієм ХІІІ був запроваджений новий календар, який нам відомий під назвою «григоріанський». Після появи цього календаря якраз і з’явилася у Західній Європі традиція відзначати Новий рік 1 січня. Однак до українських земель вона дійшла аж у XVIII столітті.
У 1700 році, коли Гетьманщина знаходилася під владою Московського царства, Петро І наказав перенести святкування Нового Року на 1 січня. Достеменно невідомо чи торкнулася нова традиція українських земель. Тому що довгий час, незважаючи на протекторат Московського царства, Гетьманщина мала відмінний адміністративно-територіальний устрій, адміністрацію та, звісно ж, релігійні традиції.
Чим більше українські землі інтегровувалися до складу Російської імперії, тим сильніше просочувалися російська культура й політичний устрій. Так Новий рік став відзначатися після Різдва – 1 січня.
Чому ялинка стала символом Нового року
Це довга історія. Якщо коротко, то це дерево стало символом Різдва. Таку роль воно отримало у XVI столітті. Це було єдине дерево, що взимку лишалося вічнозеленим. Тому припускають, що через це його й зробили символом зимових свят. Існує легенда пов’язана із засновником лютеранства Мартіном Лютером. Нібито одного разу він приніс вічнозелене дерево до свого дому і вирішив його прикрасити. Воно настільки сподобалося релігійному лідеру, що він зробив його частинкою Різдвяних традицій. І пізніше всім іншим теж сподобалося прикрашати ялинку.
--
Мартін Лютер - релігійний лідер, якому приписують появу Різдвяної ялинки
Змінила ялинка свій сенс на наших землях після приходу радянської влади. Більшовики одразу ж радикально заборонили Різдво як релігійне та буржуазне свято. Ялинка, як його атрибут теж потрапила під табу, тому що вона «буржуазний елемент». Так тривало близько десяти років. Попри заборону, українські родини все одно продовжували потайки влаштовувати своїм дітям різдвяне свято. Почасти це було без ялинки, тому що піймавши з різдвяною красунею на санях, могли й репресувати.
Все змінилося 1935 року. Тоді один з радянських функціонерів та співорганізатор Голодомору 1932-1933 рр. в Україні – Павло Постишев запропонував зробити для дітей зимове свято. Тільки замість Різдва цю роль мав зіграти Новий рік. Взявши усі різдвяні традиції, які так безжально намагалися знищити червоні, Постишев організував нове дитяче свято. Диктатор Сталін підтримав його. І в Харкові 1935 року з’являється перша Новорічна ялинка. Далі традиція встановлювати новорічні ялинки на головних площах міст набула популярності. До речі, якщо ви помітили, вона існує досі.
--
Два головні радянські новорічні персонажі - дід мороз і снігурочка
Релігійні атрибути на ялинці замінили радянські фігурки, а віфлеємська зірка зверху, поступилася радянській червоній «звізді».
Пишучи цю статтю я й сам ловлю себе на думці, що більшу роль у моєму річному святковому циклі відіграє Новий рік. Хоча…. Може це через те, що я не дуже релігійна людина.
Чому в нас до цього часу було аж два Нових роки?
Ще один цікавий новорічний факт, який був для мене чимось звичним – новий і старий новий рік. Ці формулювання виглядають доволі дико. Однак все це виникло через колізію двох календарів. У той час як увесь світ перейшов на новий григоріанський календар в Російській імперії продовжували жити за юліанським. І різниця між цими двома системами дійшла до цілих 14 днів.
Ще однією цікавою колізією було Різдво 7 січня після Нового року. За старим стилем все виглядало доволі логічно й Різдво справді йшло перед Новим роком. Проте ми зазвичай відзначали Новий рік за Григоріанським календарем, а Різдво – за юліанським. Лише кілька років тому ПЦУ перейшла до григоріанського календаря, прибравши старий новий рік, та повернувши Різдво на своє логічне місце.
А яка дата святкування Нового року вам подобається більше? Лишайте свою думку в коментарях під цією публікацією.
Яким був Новий рік у різні часи?