Цілі агентурні мережі, поширення паніки в тилу ворога, планування спецоперацій у таборах противника – це лише невеликий перелік з того, на що здатні були спецагенти відомого гетьмана. У статті ми подивимося не те, як Хмельницькому і його війську вдалося перемогти у чисельних битвах проти величезної, добре укомплектованої шляхетської армії поляків. Та дізнаємося, як коронне військо легко велося на дрібні провокації, вигадані козаками.
Козаки-розвідники
Ще з моменту свого формування козаки отримали величезний досвід у боротьбі з ворогами. На них постійно нападали кримськотатарські, чинили утиски поляки. За довгий час свого існування запорожці взяли участь у багатьох як сухопутних та морських битвах. Завдяки цьому до них приходив досвід. Він і допоміг перемогти у війні з Річчю Посполитою та започаткувати власну державність 1649 року.
У багатьох боях запорожці побачили, що перемога над ворогом це не лише злагоджена тактика на полі бою, а й ефективні розвідувальні дії. Тому кожен козак, окрім стрільби з мушкета, фехтування шаблею, вмів тихенько прокрадатися у ворожий табір і вивідувати інформацію. В ході розвідки почасти запорожці потрапляли в полон. Але завдяки своїй силі волі й загартованості вони могли не лише витримувати тортури, а й приносити цінний досвід побратимам. З часом вивідування, саботажі стали звичними прийомами.
Тому Хмельницький, який вже довгий час був реєстровим козаком, вирішує систематизувати ці кустарні, поодинокі методи розвідки, які передавалися з покоління в покоління. Гетьман розумів, що відмінне знання всіх деталей про ворога допоможе здобути перемогу.
Національно-визвольна війна
Богдан Хмельницький у 1648 році, після нападу на свій хутір заможного шляхтича Чаплинського, підняв грандіозне повстання. Але, як виявилося згодом, сил для перемоги було не так і багато. Тому він уклав союз з Кримським ханством, яке мало кінноту – важливий на той час елемент війська Без нього було дуже важко вести наступальні дії. Ще взимку Богдан Хмельницький «прозондував ґрунт» для налагодження відносин з ордою. Це дало змогу швидко здобути довіру хана і залучити його у боротьбу проти поляків. Доки відбувалася сюжетна гілка з Кримом, Хмельницький відправив агентів на Київщину, Поділля, Галичину та у воєводства на території Польщі. Завдяки цьому йому вдалося дізнатися про чисельність та підготовленість військ ворога. Тож ще до початку першої битви гетьман добре знав про те, які переваги та слабкі сторони мав ворог. Завдяки цьому, до першого зіткнення, які відбулося неподалік Жовтих вод, козацьке військо було добре підготовленим.
Натомість поляки легковажно сподівалися на швидку й дуже легку перемогу, тож особливо не готувалися. Багато в чому це відбулося завдяки фальшивим відомостям, які поширювала розвідка гетьмана. Через це у першому ж зіткнення коронне військо зазнало нищівної поразки. А всі інші битви відкрили запорожцям можливості до захоплення Київщини, Поділля та навіть Західноукраїнських земель. Правда от, під час укладення договору з Річчю Посполитої 1649 року ці землі передали назад полякам.
Після першої битви, яка завершилася поразкою, поляки взялися готуватися більш ретельно. Про це Хмельницький чудово знав. Тому вирішив окрім розвідки, взятися за обман. Це виявилося настільки ефективним, що командування коронного війська просто розгубилося, адже отримувало від підставних агентів різні дані про козацькі плани подальших наступів.
Розуміючи, що таки хтось може донести ворогу про реальні плани, Богдан Хмельницький часто змінював свої рішення після нарад з козацькою старшиною. Тому дуже важко було передбачити, що задумав гетьман цього разу.
Всі ці прості прийоми дали цілковиту перевагу на полі бою протягом 1648 року.
Як Хмельницький поляків дурив
Способи ошукати ворога, які вигадав гетьман, були як на той час незвичними та химерними. Найлегшим і давно відомим варіантом було заслати випадкових людей, котрі просто поширювали плітки про кількість козацького війська, напрямки наступу, настрої серед старшини.
Так, приміром, перед Корсунською битвою до поляків дійшла «інформація» про те, що до Хмельницького на допомогу прийшло щонайменше 30 тис. кримських татар. Це призвело до деморалізації польського війська і забезпечило легку перемогу в перший же місяць повстання.
Гетьман продовжував ускладнювати методи своїх ІПСО. Оскільки плітки вже на поляків припинили успішно діяти, він використав фальшивих полонених. Тобто деякі козаки переодягалися в різних нібито козацьких полковників, священників або інших людей, котрі могли мати доступ до рішень гетьмана. Далі нібито випадково потрапляли на території, які контролювали поляки. Далі їх, звісно ж ловили й брали в полон. Над ними влаштовували жорстокі тортури. Але сильні козаки-розвідники зізнавалися у вигаданих гріхах та розповідали про фальшиві плани козацького командування, як було написано в інструкціях. Поляки, звісно, вірили в те, що сказали під тортурами. Це давало змогу ще більше заплутати коронне військо. Воно могло очікувати удару від козаків з одного боку, а насправді отримувало його з іншого. Такі «зізнання» сіяли ще більшу деморалізацію та паніку.
Методи гетьмана з кожним місяцем вдосконалювалися. За результатами спроб і помилок вигадувалися нові методи психологічно терору поляків. Вже за рік в польських містах, селах і замках діяло близько 300 козацьких агентів. Вони маскувалися під пілігримів, шляхтичів, трактирників, священників, паломників монахів, торговців. Для розвідки вербувалися навіть представники польської шляхти, які мали доступ до королівського двору. Це допомагало дізнаватися ще більше інформації. Цікаво, що серед шпигунів Хмельницького були навіть жінки.
Як була організована розвідка Богдана Хмельницького?
Про це достеменно відомих даних немає. Але найімовірніше гетьман самостійно керував всією шпигунською мережею. Він планував операції в тилу ворога, організовував агентурні мережі. Однак розвідувальна система, яку організував Хмельницький була дуже розгалужена. Тому окрім гетьмана допомагали в координації реалізації задумів ще й полковники. У тилу ворога існували окремі координатори. Подекуди на одного керівника осередку припадало цілих 80 шпигунів.
Які результати дала розвідка Богдана Хмельницького для української історії?
Варто віддати належне гетьману за те, що він, фактично, започаткував українську розвідку, зробив її надійним інструментом своєї державної політики. Це були очі та вуха козацького війська, що вело боротьбу з величезною та сильною державою Східної Європи. Завдяки шпигунам вдавалося попередити чимало катастрофічних ситуацій на полі бою. Приміром у битві під Берестечком, завдяки здобутій інформації врятували більш частину козаків під час оточення польською армією. Крім того, агенти допомагали Гетьманщині й налагодженні міжнародних відносин, адже перевіряли наскільки сприятливо ставляться до козацької держави при тому чи іншому дворі правителя. Це допомагало детальніше планувати дипломатичні місії.
Був ще доволі цікавий випадок, який пов’язаний з Московським царством. Перед тим, як укладати договір з Московією Хмельницький відправив до неї в ролі лікаря свого агента. Маючи цінну професію, медик легко вивідував інформацію в Москві. Проте після смерті Богдана Хмельницького козацька розвідувальна мережа стала поступово занепадати.
Історія з козацькою розвідкою показує нам один з тих цікавих історичних прикладів розвитку українських військових технологій, перемог та здобутків. І знаючи, що колись давно українці мали власну розвідку, яка перевершувала шпигунів сусідніх країн, варто усвідомити, що наша історія складається не лише із суцільних поразок, страждань, а й з багатьох унікальних, цікавих здобутків та перемог.
ІПСО винайшов ще Богдан Хмельницький! Якою була розвідувальна служба гетьмана?