Цей фанатичний комуніст і соціаліст зумів стати частиною команди, яка розробляла ядерну зброю в Сполучених Штатах. При тому, навіть ніхто й здогадатись не міг, що малопримітний, тихенький і скромний фізик здатний передати всі секрети нової надпотужної зброї радянській тоталітарній імперії. Хтозна, можливо, якщо б не Фукс, то й не так швидко вдалося винайти в СРСР технології ворожого атому. Та Клаус в цій ідеї був не сам. Потрапив він до проєкту «Мангеттен», завдяки ще одному агенту на ім’я Рудольф Пайєрлс. Той порекомендував Фукса, як чудового фахівця.
Багато з вас уже встигли подумати, що відомий радянський шпигун прожив чудове та безбідне життя, видавши СРСР технології виробництва страшної бомби. Проте, дізнавшись правду, ви виявитесь трохи розчарованими, але не здивованими. Все це Фукс зробив абсолютно безкоштовно, адже був переконаним комуністом та фанатично вважав, що СРСР теж заслуговує на потужну зброю для підтримання світового балансу. В своїй свідомості до цього він, звичайно, йшов дуже довго. Погодьтеся – часто ідеологією інфікуються не миттєво.
Народився ще непримітний нікому хлопчик у такій же малопримітній німецькій родині в 1911 році. А це було ще до початку бурхливих світових подій ХХ століття. Містечко, в якому він з’явився на світ, мало назву Рюссельсхайм. Проте все своє свідоме дитинство він провів у Айзенаху. Там хлопець закінчив ліцей під назвою «Оденвальдшуле». У навчанні він проявив себе дуже здібним та старанним. Особливим був його потяг до математики й точних наук. Однак не легковажив він і гуманітарним напрямком. Всі зусилля не прийшли даремно. Незабаром він отримує престижну нагороду від департаменту освіти за успіхи в навчанні. Клаус був єдиним її власником, адже ніхто з однолітків не міг похвалитися таким високим рівнем.
--
Такий вигляд має сучасний Айзенах. Тут провів своє свідоме дитинство майбутній фізик-шпигун
Зрозуміло, що потяг та любов до точних наук, привели його до майбутньої професії. Складно сказати наскільки простим чи складним був його шлях до неї, але, швидше за все, вона була для нього омріяною. Так він опинився в Лейпцігському університеті. Навчання в ньому обіцяло молодому й амбітному Фуксу чимало можливостей. Він не випускав зі свого поля зору жодну з них. Його доля була визначена наперед, коли вперше він захопився соціал-демократичним, а потім і комуністичним рухами. Вже у 1932 році він офіційно вступив до Комуністичної партії Німеччини. Те ж саме зробила і його сестра на ім’я Єлизавета зі своїм чоловіком та брат Герхард. Тут і настав початок цієї захопливої шпигунської історії.
--
Університет у Лейпцигу, де навчався Клаус Фукс. Сучасний вигляд
1933 року, коли в Німеччині до влади прийшли нацисти, Комуністична партія була офіційно заборонена. На її учасників розпочалися гоніння, тому Клаус, разом зі своїми поплічниками, перейшли в підпілля. Згодом, через загрозу життю з боку влади, він втікає до Франції. Провівши там трохи часу, молодий фізик переїжджає до Англії. В Единбурзі він розпочинає свою активну наукову діяльність під проводом професора Невілла Мотта. В його лабораторію Фукс потрапляє завдяки знайомому промисловцю, що був прихильником СРСР. Там він пропрацював кілька років у ролі аспіранта. А вже у 1936 році він захистив дисертацію.
--
Невіл Френсіс Мотт - Британський науковець, науковий керівник Фукса
Вся його наукова та політична діяльність йде за планом рівно до того моменту, коли не розпочинається Друга світова. Ще з 1939 року Британія, опинившись у стані війни з Німеччиною, розпочинає полювання на всіх німців. Більшість з них були інтерновані в спеціальні табори. Не оминула така доля й Клауса Фукса. Не врятувало його навіть те, що він був науковцем. Так він опиняється по той бік Атлантики – у Канаді. Аби не втрачати даремно час, для інтернованих він проводить лекції з фізики. А вже незабаром, за рахунок своїх знайомств, він звільняється. Попереду його чекає участь в проєкті, який змінить військову історію на цілі століття.
Клаусу Фуксу допомагає випадковість, його наполегливість і досвід. Науковця помічає відомий учасник ядерного проєкту Рудольф Пайєрлс. Його зацікавили наукові праці малопримітного фізика, які, на його погляд мали величезну цінність для історичної місії. Відтоді Фукс стає ще ближчим до своєї шпигунської долі. 1941 року він, обурений затягуванням відкриття другого фронту союзниками після нападу Німеччини на СРСР, вирішує розпочати допомогу комуністам. Одного дня, з’явившись в радянське посольство він заявляє, що готовий поділитися ядерними секретами. В посольстві сприймають це серйозно й призначають йому шпигуна-куратора. Британська контр-розвідка про це навіть не здогадується, тому вже 1942 року Фукс навіть отримує Британське громадянство. Це відкриває йому вільний доступ до всіх секретних матеріалів, які він охоче передає СРСР абсолютно безкоштовно.
Відомо, що в країні рад вже давно знали значну кількість даних про хід розробки, а доповіді Фукса їм лише підтверджували інформацію про створення небезпечної зброї. Проте так було лише на початку, і вже до закінчення війни Фукс надав їм майже всі цінні дані наукових напрацювань.
--
Спільне фото кількох науковців Мангеттенького проєкту
Вже у 1943 році кандидатуру Клауса Фукса пропонують для участі в проєкті «Мангеттен». І тут йому щастить – він представляє Велику Британію в цьому грандіозному задумі. Там він переходить під кураторство нового агента НКВД Гаррі Ґолда, якому з періодичністю в кілька місяців передає секрети розробок.
До захисту й охорони технології масового знищення уряд США ставиться дуже відповідально. Хоча, як виявиться згодом, з певними прорахунками. Для життя й роботи ключових науковців було створено спеціальне закрите містечко, куди не міг потрапити ніхто сторонній, Воно охоронялося спеціальним військовими підрозділами, а про його адресу й місце знаходження не знав ніхто. Називалося ж це місце Лос-Аламосом і знаходилось на заході Сполучених Штатів. Про перебування Фукса там не знав навіть його куратор з радянської розвідки. Він привозив звідти лише цінні розробки, які потрапляли в Москву. У 1945 році Фукс передає вже всі креслення й результати розробки бомби «Малюк», якою був завданий удар по Хіросімі. Однак і про це не дізнались контррозвідники. Тому до шокового моменту залишалось все менше й менше часу.
--
Лос-Аламос. Саме тут велись основні розробки зброї масового знищення.
США не поспішали ділитись своїми ядерними секретами навіть з Великою Британією. Тому її урядовці вирішили повернути своїх науковців, які продовжували брати участь в проєкті «Мангеттен», назад. Серед них опинився і Фукс – підданий Британської корони. По приїзду до туманного Альбіону він отримує посаду голови відділу теоретичної фізики й продовжує розробки.
До успіху СРСР і викриття Фукса лишалось всього лиш кілька років. Шпигун щиро радів через наближення СРСР до першої ядерної бомби. І 1949 року це нарешті сталося. Радянський союз успішно випробував ворожий атом. Інформація про це в Західному світі з’явилась не із офіційної заяви СРСР, а завдяки американській розвідці. Одного разу розвідувальний літак зафіксував перевищення радіаційного фону під час дослідження території СРСР. Скориставшись даними розвідки, науковці заявили: «Радянський союз провів випробування ядерної бомби». Відтоді почалося полювання на агентів. Саме в той час Фукс припинив виходити на зв’язок з радянським куратором. В той момент він зрозумів, що його взяла до уваги контррозвідка. Так і було, адже незабаром його почали допитувати у справі про шпигунство.
Мало хто міг повірити в те, що скромний, старанний і тихенький Клаус Фукс займається професійним шпигунством. Його провину довели швидко, а суд без присяжних і лише з одним свідком, засудив його до 14 років ув’язнення. Сам процес у гучній справі тривав лише 2 години. Та навіть це було для шпигуна везінням, адже американський уряд наполягав передати Фукса своїй системі правосуддя. Там на нього, швидше за все, чекав би електричний стілець. Радянський союз, як і очікувалось, відмовився брати на себе відповідальність та заперечував будь-які зв’язки з Фуксом.
У в’язниці ядерник-шпигун провів дев’ять з половиною років. Після цього його звільнили за хорошу поведінку. Решту свого життя він провів в НДР, де одружився та продовжив наукову діяльність. Тут він отримав чимало державних нагород, але Радянський союз, якому він допоміг опанувати ядерні технології, так не нагородив його нічим. Проте історія його запам’ятала, адже справедливо можна вважати, що він свідомо змінив її хід, сприяючи загрозі ядерної війни та взаємного знищення США та СРСР.
Людина, яка подарувала Сталіну червону кнопку