Освіта в стародавній Греції

Стародавня Греція була місцем зародження багатьох наук, політичних режимів, ідей. Там же і з'явилася освіта. Як не дивно, багато шкільних предметів у сучасній школі беруть свій початок саме звідти. Серед них до прикладу: музика, військова та фізична підготовка, письмо, читання, математика тощо. Стародавні греки вигадали те, що працює вже тисячоліттями. У цій статті ми з вами поговоримо про секрети виховання афіняни та спартанців, а також зачепимо освітні традиції інших грецьких міст-полісів.

Суспільний устрій грецьких міст

--
Руїни стародавніх Афін у наш час

Для того, аби зрозуміти як греки навчали й виховували своїх дітей, потрібно пройтися їхнім суспільним, політичним життям. Також зрозуміти, яких ідеалів дотримувалися тогочасні жителі грецьких міст.

Від початку своєї історії греки жили розділено. У них не було своєї єдиної країни. Вони формували держави навколо своїх міст, які називалися полісами. До поліса входили саме місто та сільськогосподарські околиці. 

Оскільки поліси формувалися переважно відокремлено, їхня культура трохи відрізнялася. Найбільш відомими містами-полісами серед грецької цивілізації були Афіни і Спарта. Обидві міні-держави мали значний культурний вплив на всю грецьку цивілізацію.  Доки не постала сильна Македонська держава, Афіни і Спарта були зразком двох абсолютно протилежних суспільств. У них фактично різнилося все: політика, економіка, боги, традиції, ну і звичайно виховання. В Афінах, до прикладу, процес формування нових громадян був більш м’яким та гуманним, їх навчали культурі та різним наукам, а в пріоритеті мала бути риторика. Натомість у Спарті від самого малечку готувати витривалого і вмілого воїна. Якісь науки там перебували на задньому плані. Важливо було, аби кожний чоловік-громадянин Спарти міг вправно битися з ворогом та мати відмінну фізичну форму. До того ж процес виховання був доволі жорстким, порівняно з Афінами. Тому що на думку спартанських суспільних авторитетів, кожний чоловік повинен бути загартований і грубий на максимум.

Два суспільства протягом історії тривалий час протистояли культурно, політично і навіть на полі бою. У майбутньому системи обох полісів стали найбільш відомими й навіть поширеними у більш пізні історичні періоди.

Коли вперше з’явилася системна освіта?

Формування системної освіти так чи інакше належить саме грекам. Але це не означає, що вона була відсутня в інші часи і серед інших цивілізацій. Необхідність появи освіти сформувалася ще тоді, коли з’явилося письмо та ремісничі професійні знання. Їх необхідно було передавати. Тому перші освітні процеси відбувалися як правило на індивідуальному рівні, без якихось великих шкіл чи академій. Майстер навчав власних дітей свого ремесла. І так воно передавалося з покоління в покоління. Поява держав, адміністративних, бюрократичних апаратів дали поштовх до появи перших невеликих закладів освіти. У них готували тих людей, котрі вміли б читати й писати. Користуючись здобутими навичками, створювати документи, передавати інформацію в письмовому вигляді. Виконання перших завдань, які поставали перед освітою було не складним. Потрібно було навчити базовим речам учня і випустити його у світ.

Лише в той історичний період, коли стали розвиватися науки, створюватися різні писемні твори, виникла й необхідність у підготовці людей, здатних не лише відтворювати отримані знання, а ще й робити нові відкриття. Саме в ході формування цієї потреби з’являються перші системні заклади освіти у стародавній Греції. Це відбувається у IV ст. до н.е.  Ісократ та Платон - обидва учні відомого грецького філософа - Сократа, відкривають власні освітні заклади. Роблять вони це не лише з метою поширення освіти, а для передавання своїх знань, здобутих на практичному досвіді за рахунок спостережень та експериментів. 

--
Зображення академії Платона на мозаїці в Помпеях

І тут на самому початку формування грецької освіти виникає перша суперечність. З одного боку - Ісократ вважає, що найкращим способом виховання успішних афінських громадян є риторика. Тим часом Платон надає перевагу науковому підходу з опануванням логіки, основ мистецтва, філософії. Зрештою обидва підходи поєднуються і формується певний загальний освітній стандарт у більшості грецьких полісів. Тобто такий негласний формат організації освіти.

Як і де навчалися грецькі діти?

У цій статті ми взяли для прикладу два грецькі поліси - Афіни і Спарту. Тому розглянемо окремо організацію освіти в кожному з них.

Спарта

--
Головним для спартанців було виховати сильних і вправних воїнів

Тут було все просто у плані наук, але все добре продумано у плані виховання воїнів. Військову та фізичну підготовку в спартанців проходили навіть жінки.

Пересічний спартанський хлопчик, котрий народжувався в сім’ї громадян поліса, до 7 років перебував вдома. Від моменту його народження контроль і турботу за процесом виховання брала на себе держава. Тому що кожний громадянин у полісі повинен був відповідати чітким суспільним стандартам.

Після досягнення семирічного віку хлопчик переходив під цілковите виховання держави. Його відправляли навчатися до школи, де він і проживав. Там готували майбутніх витривалих воїнів. Способи цього були зовсім негуманними. До прикладу хлопчиків змушували спати на голій кам’яній підлозі, їх привчали витримувати тривалий голод. У певні періоди їм навіть зовсім не давали їсти і змушували виконувати тяжкі фізичні вправи. Серед цього всього знаходилося незначне місце музиці й вивченню законів, традицій. Час від часу до освітніх закладів Спарти приходили знамениті громадяни, котрі ділилися своїм досвідом, навчали окремим наукам і проводили лекції.

Поряд з хлопчиками до спеціальних закладів відправляли і дівчаток. Попри те, що спартанські жінки переважно займалися домашнім господарством, вони також повинні були мати хорошу фізичну підготовку. Тому що в той час, коли всі спартанські чоловіки йшли у похід, господарства лишалися під управлінням жінок. А так як спартанці мали величезну кількість рабів, то вміння їх тримати в покорі потребувало неабиякої психологічної та фізичної витривалості. До того ж у разі повстання рабів, жінки повинні були вміти відбити напади й придушити спроби бунту.

У спартанських школах не було такого явища як трудове виховання. Тому що для громадян будь-яка фізична праця вважалася зневажливою. Вона повинна була виконуватися тільки рабами. Тим часом ставлення до самих рабів було вкрай жахливим. Ненависть до них у дітей формували з самого малечку. Вже у 15 рочків спартанські хлопці брали участь у заходах під назвою криптії. Це щорічні святкування, які супроводжувалися масовими каральними акціями проти рабів. Юнаки влаштовували на них облави та били або навіть вбивали.

Освіта Спарти була доволі жорстокою. І що найцікавіше - саме зі стародавньої Спарти пішла концептуальна ідея про те, що держава повинна опікуватися вихованням майбутніх громадян.

Афіни

--
Афіняни прагнули виховати всесторонньо розвинену особистість.

А от в цьому грецькому полісі було все інакше. Так само як і в Спарті тут хлопчики йшли навчатися до школи. При цьому дівчатка здобували тільки домашню освіту. Вони повинні були вміти прясти, поратися по господарству або ж керувати рабами.

Освіта в Афінах ділилася на кілька рівнів. Найнижчим були школи граматистів і кіфаристів. Вони давали початкову освіту до 14 років. У цих закладах юнаки навчалися читати, писати, рахувати. У школах кіфаристів вони ще й здобували музичні навички. Вже із 14 років підлітки переходили до Палестри - школи боротьби. Там вони проходили фізичну підготовку, а також отримували навички у протиборствах.

Вже у 17 років юнаки заможних родин навчалися в гімнасіях. Це були освітні заклади, що навчали риториці та філософії. Ці два наукові напрямки вважалися найпрестижнішими.

У 18 років вони ставали ефебами, переходячи на навчання військовій справі. Воно тривало до 20 років. За цей час афінські хлопці здобували знання про військову тактику й стратегію, опановували статути та отримували уявлення про тлумачення законів.

На відміну від Спарти, в Афінах освіта була більш індивідуалістичною. Батьки могли спокійно обрати для своєї дитини освітній заклад. До того ж навчання в багатьох школах було платним. Ціна залежала від рівня освіти, який здобували учні. Чим вищий рівень освіти, тим більша ціна.

Загалом, на відміну від спартанців, афіняни ставили за головну мету виховання, формування повноцінної, всесторонньо розвиненої особистості. Схожа концепція в різних інтерпретаціях в освіті збереглася і зараз. До прикладу ми бачимо класичний підхід з викладанням численних шкільних предметів, які повинні забезпечити дитину знаннями з різних напрямків?

Класична грецька освіта в майбутньому

Після приходу до влади Александра Македонського і його завоювань, система грецької освіти поширилася на значну частину стародавнього світу. Вона стала звичною в Єгипті, Персії, Римі.  Навчання і виховання дітей у стародавньому Римі напряму бралося в греків. Римляни поєднали дві основні моделі формування особистості та громадянина. З одного боку - вони запозичили спартанський підхід, а з іншого - скористалися афінською ідеєю всесторонньо розвиненої особистості.  Далі грецькі освітні ідеї перекочували у середньовіччя. При цьому їх поєднали із християнством. Вже у період Ренесансу давньогрецькі підходи знову ожили і далі трансформувалися у сучасні освітні системи.

Давня Греція  поклала початок системній освіті, яка зробила можливим не лише навчання грамоті, а й розвиток професійних навичок. Тому роль греків у розвитку освіти була фундаментальною й вирішальною.

Як ви думаєте, які давньогрецькі освітні підходи використовуються в сучасній освіті? Пишіть свої думки у коментарях під цією публікацією.