Минув рік – не віриться… Ми всі звикли до постійних сирен, а ракети сприймаються як буденність. Ми здатні до всього пристосовуватись. Така в людини природа. В середу 23 лютого Україна бачила мирне небо востаннє. Спробуємо пригадати як все починалось.
23 лютого. Напередодні
На новинних сайтах, поряд з буденними темами з’являються перші тривожні новини. Говорять про запровадження надзвичайного стану. В повітрі відчувається невелика тривожність, але всі спокійні. Триває звичне буденне життя. Ніхто не чекає біди. Напередодні Арестович навіть заявляє: «можете розпаковувати свої тривожні валізи». Після кількох «дат вторгнення» багато хто вже не сприймає прогнози серйозно. У вищих ешелонах влади запевняють про те, що ніякого вторгнення не буде. Світ реагує на визнання пародійних республік Л/ДНР. Запроваджуються перші санкції. Посольства європейських країн, слідом за США, покидають столицю. З тривожних чуток можна почути, що деяким військовим радили вивозити родини на Захід країни. У Львів переїжджають офіси компаній і посольств. Чимало людей все-таки піддаються паніці, й вважають за краще пересидіти напругу десь подалі від столиці.
О 16:37 в Українській Правді з’являється заголовок: «СБУ про надзвичайний стан: немає підстав для нагнітання ситуації». Увечері офіційно оголошують про його запровадження. Тоді ж, у другій половині дня Іспанія офіційно закликає своїх громадян тимчасово залишити територію України. Близько 19 години заголовки новинних сайтів повідомляють про зустріч Зеленського з бізнесом.
Здавалося б, війна ось-ось, але на вулицях столиці все спокійно. Люди прогулюються тротуарами, парками. Вигулюють собак. У супермаркетах все теж тихо й спокійно. Непомітно ажіотажу й біля банкоматів та відділень банків. Усе навколо вказувало на те, що нічого серйозного статись не повинно. Завтра розпочнеться новий день. Ті ж самі новини, в яких ситуацію навколо українських кордонів називали Українською кризою. Свідомість кожного з нас до останнього відмовлялась вірити в те, що у ХХІ столітті таке можливо.
Завершувався день. О 23:00 на сайті УП з’являється заголовок: «Ватажки ОРДЛО попросили Путіна допомогти боротися з Києвом». І в цьому заголовку чи не востаннє було написано прізвище диктатора з великої літери. Багато хто не сприймає це серйозно, а хтось вже влягається в тепле, м’яке ліжко, сподіваючись зустріти новий день. За 37 хвилин в інформаційному просторі з’являється інформація про евакуацію росіянами працівників заводу «Титан» в Армянську, що неподалік адмінмежі з Кримом. Останній даголовок на сайті ТСН цього дня повідомляв: «Війська Росії прибувають до ОРДЛО…». УП о 23:56 повідомляє новини з футболу. У випуску новин телеканалу «Сьогодні» о 23:00 розповідають про санкції, зустріч Зеленського з бізнесменами, і втечу російських дипломатів, які перед цим старанно спалювали документи.
Лягаючи спати ніхто собі навіть уявити не може, як розпочнеться наступний ранок. Ніхто не має розуміння про те, де знаходяться найближчі бомбосховища та укриття, а дехто навіть не уявляє, як вони виглядають. Того вечора ще ніхто не здогадувався, наскільки вони згодяться.
Ніч з 23 на 24 лютого. До війни всього лиш кілька годин…
Вечір добіг кінця. Лише нечисленні «трудоголіки» чи «ігромани» або ті хто додивлявся улюблений серіал сиділи до 2-3 години ночі. Ніч останніх лютневих днів огорнула столицю й всі українські міста. Було тихо. Тривожні новини вже замовкли, точніше ті, хто їх переглядав, радше складали виняток.
Тим часом преса продовжувала невпинно працювати на інформаційному полі.
О 00:34 на сайті ТСН з’являється інформація про ініціювання Україною скликання Радбезу ООН.
Через 1 годину 50 хвилин після півночі УП на своєму сайті публікує звернення Зеленського до росіян. Тоді до війни залишаються лічені години.
О 01:54 Повідомляють про закриття аеропортів. Вони мають відновити свою роботу до ранку. Вони вранці так і не відкриються для пасажирів.
О 02:35 вже повідомляють про масовані кібератаки на українські урядові установи, Вони розпочалися ще 23 лютого в другій половині дня. За інформацією від розвідки США, саме з них має розпочатись повномасштабне вторгнення. До початку залишається менше години.
О 03:15 росія оголошує про закриття повітряного простору над Україною. Про це повідомляє УП.
24 лютого. Почалося!
04:55 на сайті УП з’являється заголовок великим літерами: «ПУТІН ПОЧАВ ВІЙНУ» Та ж сама інформація з’являється і на сайті ТСН.
Протягом 5-6 годин ранку українці чують перші вибухи в містах. Деякі новинні ресурси закликають не панікувати, адже росіяни заявляють, що удари наносяться лише по стратегічних та військових об’єктах. Як виявиться згодом, це була суцільна брехня.
05:37 в УП з’являється заголовок, виділений великим літерами: «У МІСТАХ УКРАЇНИ ЧУТНІ ВИБУХИ» До 6 ранку українці прокидаються під звуки сирен.
07:17 з’являється нарешті більш конкретна інформація. Стає відомо, що росія атакує Україну в 5-ти областях. В той же проміжок часу з’являється інформація, що на півдні висадився російський морський десант, але за кілька годин її спростовують. Тривають бої. Під найбільшою загрозою Київ. Мешканці міста чують вибухи, але в більшості районів столиці все більш-менш спокійно. Громадський транспорт їздить з незначними перебоями, працює метро. Масової істерії на вулицях не спостерігається. Попри те, що вишиковуються величезні черги до банкоматів та супермаркетів, усі поводяться спокійно. На центральному вокзалі людно, на виїздах з Києва збираються величезні затори.
08:14. В Україні вводять воєнний стан. Про це повідомляє Українська Правда. На вулицях вже розвиднилось. Перші промінчики сонця торкаються асфальтованих доріг столиці. Поступово станції метро наповнюються розгубленими людьми. Прямо на підлозі сидять цілі родини з дітьми. Навколо була хоч і спокійна картина, але все, що оточувало, постійно вказувало: «Майбутнє скасовано». В одну мить всі плани були зруйновані. Величезному місту доводилось чекати, доки, розгортались запеклі бої.
9 ранку - вже публікують інформацію про перші втрати серед цивільних. Через 9 хвилин повідомляють, що потяги продовжують курсувати. На західному напрямку все без значних змін. На східному – потяги їдуть із зупинками, за потреби змінюють маршрут. Рейси поки не скасовують.
9:30 з’являється інформація про те, що проїзд в громадському транспорті столиці безкоштовний. Через хвилину МОН повідомляє, що всі навчальні заклади працюють в дистанційному форматі. Всіх закликають залишатися вдома.
09:46 Повідомляють про перші успіхи ЗСУ. Відбито місто Щастя.
10:06 НБУ обмежує зняття готівки до 100 тис. О 10:44 Повідомляється про запуск перших евакуаційних потягів Укрзалізниці.
11:43 У масмедіа з’являється офіційна інформація про розрив дипломатичних відносин з росією. Вже за кілька хвилин з’являється ще одна новина: «Збройні сили зупинили російських окупантів на Чернігівщині».
12:58 Наступний заголовок на сайті УП повідомляє про те, що росіяни пішли на прорив кордону на Київщині.
13:02 та ж сама УП повідомляє про бої за аеропорт у Гостомелі. За десять хвилин той самий інформаційний ресурс інформує про збиття гелікоптера над Межигір’ям.
13:46 з’являється повідомлення про протести проти війни у великих містах росії. Як і очікувалось. мітингувальників швидко розігнали. Антивоєнний рух не набрав великих масштабів. Та й можливість всенародного обурення виглядала навіть тоді примарливо.
14:14 УП повідомляє про будівництво оборонних споруд на в’їздах до Києва. Друга половина дня стає ще напруженішою. Тим часом росія пропонує обговорити нейтральний статус України. Однак, довіри пропозиція не викликала.
15:04 журналісти УП повідомляють про бої на околицях Сум. Вже о 15:53 з’являється інформація про запуск 4 балістичних ракет з території Білорусі.
15:58 УП публікує інформацію про захоплення Каховської ГЕС. Напередодні, з’являється інформація про взяття росіянами під контроль Каховки.
16:54 З’являється офіційне повідомлення про захоплення Генічеська. Вже за 15 хвилин УП повідомить про запровадження о 22:00 комендантської години у столиці. Те ж саме відбувається й в інших містах України.
18:46 В новинах повідомляють, що у напрямку Києва летять вісімнадцять російських ІЛ-76. Як згодом з’ясувалось, вони мали приземлитись в Гостомелі. Однак нацгвардійці зуміли їм завадити, внаслідок чого, літаки приземлилися в Білорусі.
19:16 Надходять новини про захоплення ЧАЕС. Перед цим з’являлась інформація про вхід росіян на територію зони відчуження.
19:25 УП повідомляє про захоплення аеродрому в Гостомелі.
21:19 В масмедіа розходиться інформація про відбиття атаки на Суми місцевою теробороною. Вже о 21:50 з’явилось повідомлення про втрату зв’язку із захисниками острова Зміїний у Чорному морі.
22:07 повідомляється про продовження боїв за Гостомель.
22:49 повідомляють, що аеродром в Гостомелі відбито.
Перший день війни став для багатьох справді страшним. Українці прокинулися під звуки вибухів та сирен. Хтось хутко спускався у підвали, а хтось йшов на платформи метрополітену. Попереду була страшна ніч. Уряд заявляв, що очікується висадка російського десанту, а на дорогах та будівлях загадковим чином з’являлись зелені мітки. Влада наказала дотримуватись світломаскування. Мешканці багатоповерхівок ретельно зашторювали вікна та вимикали світло. Потрібно було звикати до нових реалій. Зараз всім нам потрібно усвідомити лиш одне – Україну тоді врятувало диво, яке не прийшло просто так. Його подарувала самовіддана й запекла боротьба. Багато хто лягав спати на підлозі станцій метро, але з усвідомленням, що ми залишимось вільними і вистоїмо.
Рік тому українські міста востаннє бачили мир...