Що спільного Курська область може мати з Україною?

Курська область сучасної рф з’явилася в інформаційному просторі так само блискавично, як і розпочався український наступ 6 серпня. Однак ці землі мають довгу та багату спільну історію з Україною. Свого часу частина Курщини була у складі Української держави Павла Скоропадського.

Курська область належить до історичного регіону під назвою Слобожанщина. До  нього входять частини Сумської, Харківської, Луганської областей, а ще Бєлгородщина і Курщина. Якщо подивитися на карту козацьких полків того періоду, то можна побачити, що Суджа, до якої увійшли українські військові, входить до сумського полку

Курська область в ранньому середньовіччі.

В період з V ст. н.е. на землях сучасної України і частини росії проживали союзи слов’янських племен. Київ, до прикладу, заснували поляни. А от на землях сучасної Курщини знаходилися племена Сіверян. Їх можна побачити на карті, яка відображає розселення слов’ян того періоду.

--
Розселення слов'янських племен у VIII ст.

Згодом, коли в Київській Русі після смерті Ярослава Мудрого та правління Володимира Мономаха прийшов період роздробленості, ці землі перейшли до Чернігово-Сіверського князівства. Далі, протягом 1237-1241 рр. їх захопили під свій контроль монголо-татари і включили до свої володінь.

Курськ, який є сучасним обласним центром в рф, вперше згадується в житїї Феодосія Печерського 1031 року. Інших деталей про місцевість на території сучасного Курська в той час немає. Пізніше володіння сучасної Курщини перейшли під княжіння Ярослава Мудрого. Вже Лаврентіївський літопис 1095 року згадує про фортецю на території сучасного міста. Вона була зведена Ізяславом Святославовичем. Згодом фортеця Курськ перетворилася на місто, а землі в її околицях виділили з Сіверського удільного князівства в окреме.

Вже під час монгольської навали 1238 року фортецю нещадно пограбували й спалили. Згодом поселення відновилося. Після Битви на Синіх водах територія сучасної Курської області перейшла до Великого князівства Литовського. В ході війни московське царство відвоювало місто у ВКЛ. Згодом воно стало прикордонною територією московії. Туди за часів Івана IV в XVI ст. засилали так званих «кромешників». Це була така собі бунтівна опозиція в московії, яку відправляли у прикордоння. Тому мешканці Курська і навколишніх земель мали славу бунтівників.

Такою була передісторія цього регіону.

Курщина і козаки

Після появи козацтва, поступово на ті землі переселялися родини українських козаків. У XVII столітті московські князі сприяли приходу поселенці для того, щоб мати сильний захист прикордонних регіонів. Змінилося все тоді, коли Богдан Хмельницький уклав договір з московським царем у Переяславі. Ці регіони припинили грати роль прикордонних застав. І там почалося зростання торгівлі. До Курська переселялося багато людей з території сучасної України. Там розвивалися різні промисли. Регіон почав славитися своєю якісною керамікою.

У XVI столітті території сучасної Харківської, Сумської та Луганської областей були малозаселеними. Причиною цьому бо те, що прикордонні землі приховували в собі багато небезпек. До того ж постійні конфлікти із сусідами могли будь-коли запалити нову війну. Тому перехід Лівобережжя за Андрусівським перемир’ям до московії сприяв процвітанню цих територій.

Щоб заохотити до переселення на нові території  царська влада давала вольності для переселенців. Нові поселення звільнялися від сплати податків та виконання повинностей. Їх називали слободами. І саме через те, що на цих землях було багато таких вільних поселень, регіон назвали Слобожанщиною.

--
Козацькі полки на Слобожанщині

На землях сучасних Сумської, Харківської, Луганської областей в Україні та Курської, Бєлгородської областей в росії і розмістився цей історичний регіон. На його території в XVII столітті сформувався полково-сотенний устрій. Це відбулося завдяки тому, що переселенцям дозволили зберігати козацькі форми самоврядування. Там налічувалося 5 полків у різний час. На карті 1764 року можна побачити Сумський, Охтирський, Харківський, Ізюмський, Острогозький полки. Вони підпорядковували московському царству, а не гетьманові Війська Запорозького, на відміну від інших українських земель. Наприкінці XVIII століття полково-сотенний устрій був ліквідований, а козацькі полки перетворені на гусарські.

Чим історія Суджі та навколишніх земель така цікава?

Місто Суджа, напевне, було вже в усіх новинних заголовках. Це викликало величезну цікавість серед українців. В історичному контексті там справді є на що подивитися. Саме місто було особливе тим, що в ньому знаходився сотенний центр Сумського полку.

Вже у часи Національно-визвольних змагань 1917-1921 рр. Суджа була у складі України. Після укладення угоди між Німеччиною та Австро-Угорщиною та УНР, до Суджі увійшли німецькі війська. В ході розмежування кордонів між совдепією та Українською державою Павла Скоропадського, Суджа стала нейтральною зоною прикордоння.

--
Карта УСРР 1920-х рр.

Наприкінці 1918 року, коли німецькі війська залишили територію України, а більшовики пішли в наступ. Почалася друга війна УНР з більшовиками. Аби «легалізувати», свою владу в Україні, червоні створюють маріонетковий уряд. Спершу він розмістився у Суджі, про що свідчать тогочасні документи. А саме протоколи тимчасового робітничо-селянського уряду УРСР.

Курська область та Іван Мазепа

Коли українські війська увійшли в прикордонні райони Курської області рф, то в мережі швидко почали ширитися світлини маєтку українського гетьмана Івана Мазепи. Ще на початку XVIII століття він придбав частину тамтешніх земель. Ще частину, перед цим, він отримав від московського царя Петра І. На своїх землях Мазепа засновує три села, які зберегли свою назву. Серед них Іванівка, пов’язана з іменем гетьмана, Степанівка, можливо названа на честь батька і Мазепівка.

--
Маєток Івана Мазепи в с. Іванівське. Сучасний вигляд

Ще у 2009 році на веб-сайті Texty.ORG з’явилася публікація, де описані села, які належали Івану Мазепі. В статті навіть була інструкція як туди дістатися. Журналісти описували унікальний архітектурний стиль маєтку та кількох навколишніх храмів.

Після переходу Івана Мазепи на бік шведського короля Карла ХІІ, всі його володіння на Курщині були передані іншому російському дворянину. Спершу в тимчасове управління, а потім у власність.

Чому зараз Курську область не можна назвати українською?

Попри все бажання притягнути за вуха подібне твердження, і незважаючи на історію, Курську область неможливо назвати українською. І в цього є безліч причин.

Українці справді переселялися й формували поселення як на території Курської, так і Бєлгородської областей. Згідно з переписом 1897 року українці становили 60% тамтешнього населення. Проте вже за переписом 1920-го їх було лише 20%.

Вже 1922 року під час розмежування кордонів між РСФРР та УРСР частина українських територій, включно із Суджею, перейшла до складу росії. Протягом ХХ століття відсоток українського населення там постійно зменшувався. Наразі говорити про українську якусь ідентичність в регіоні просто неможливо, тому що майже всі мешканці області ідентифікують себе з росією.

Так, справді, про історичні зв’язки цього регіону сучасної рф з Україною говорити можна. Ці землі є частиною історичного регіону під назвою Слобожанщина, але не більше. Зараз ми можемо говорити лише про минуле цих територій, яке справді пов’язане з українською історією. Зараз говорити про повернення чи анексію до складу України цих регіонів було б необґрунтовано з історичної точки зору.