Знову продовжую цикл статей про успішних українських підприємців, які в далекому ХІХ столітті змогли побудувати цілі бізнес-імперії. На цей раз розповім про світ яскравих книжкових обкладинок, вітальних листівок, путівників, альбомів, видрукуваних надзвичайно талановитим і прогресивним друкарем Стефаном Кульженком.
Вже заінтриговані!? Тоді йдемо далі, й все обов’язково дізнаєтесь!
--
Кольоровий портрет Стефана Кульженка
Стефана Кульженка можна охарактеризувати як надзвичайно вольову, талановиту та сміливу людину. Він відноситься до категорії тих діячів, які «зробили себе самі». Народився відомий підприємець в невеличкому містечку Баришівка, Переяславського повіту, Полтавської губернії. До Києва, який став основним місцем його бурхливої кар’єри, він потрапив у дитячому віці. Там він відвідував пансіон Полонського, що знаходився на Печерську. Ще в ранньому дитинстві він втратив матір. Йому тоді було 7 років. Батько змушений був виховувати сина самостійно. До речі про самого батька: він був торговцем вином та заробляв досить небагато. Змушений був чоловік досить багато працювати, тож уваги синові приділити аж ніяк не міг. Таким чином маленького хлопчика забрала родичка, й він довгий час мешкав на квартирі в Києві. Протягом першого року він отримував освіту вдома, а потім почав відвідувати пансіон. Стефан був здібним учнем, тож, з часом, він вступає до другого класу духовного училища при Софіївському соборі. Здавалося б – доля йому приготувала шлях священнослужителя. Однак, сталося не як гадалося й історія спрямувала юного Стефана в інше русло.
Після того, як родичка, що опікувалась ним, померла, Стефан змушений був припинити навчання. Причиною цього став банальний брак коштів. Тож, отримавши непогану науку в духовному училищі, він вирушає на пошуки роботи, аби прогодувати себе. Батько, який ще залишався в юнака, не міг навіть в достатній мірі забезпечити власного сина, не кажучи вже про освіту.
Саме з цього моменту розпочинається історія, яка протриває аж до буремних подій 1917 року. Вперше познайомився з друкарською справою Стефан Кульженко в угорця І. Вальнера. Розглядаючи вітрини книгарні, він зрозумів – це те, що потрібно. Та й цікавість юнака, здивувала й потішила іноземного майстра. Тож він запропонував незнайомцю стати учнем. До того ж, хороша освіта посприяла тому, що його прийняли навчатись друкарській справі. Як не дивно, та хлопцю пощастило й у матеріальному плані. Річ у тім, що всі 16 учнів Вальнера повністю знаходились на утриманні друкарні. Тож Стефанові залишалось лиш старанно навчатись, що він, звичайно, і робив. Ці всі події, пов’язані з книгарнею відбулись в 1848 році. Якраз в цей період майбутньому друкареві було всього лиш 11 років. Хист до справи в нього проявився одразу ж. І, незабаром, він став одним з найкращих учнів Вальнера. Його захоплювали друкарські верстати, кліше та безліч інших приладь. З часом він навчився вправно й майстерно з ними працювати, що забезпечило йому подальший успіх. Це той випадок, коли наполеглива праця й неабиякі зусилля дарують перші важливі успіхи. Він провів у ролі учня 7 років. За цей час він навчився багато всього. Більш того, він навіть допомагав друкувати у Лаврській друкарні, де його хист та вправність швидко встигли оцінити.
--
Яскрава, ілюстрована книга, видрукувана в друкарні Кульженка
По завершенню навчання він лишився працювати в друкарні. Його справи йшли досить успішно. Однак, іноземець, який дав йому цінну науку, збанкрутував. Невідомо, що стало причиною цього, але Стефан Кульженко змушений був шукати інше місце роботи. З його неабияким хистом це було, звісно, не складно. Проте, він навіть не здогадувався, що згодом повернеться сюди вже в іншій ролі. Наступним місцем роботи для майбутнього магната стала губернська друкарня. З часом він влаштувався працювати в приватне видавництво Гаммершмідта. Крім того, він навіть оселився в його будинку. Проте, до початку власної справи було ще далеко. Поки-що талановитий друкар змінював друкарські майстерні одну за одною. Скрізь, звісно оцінювали його вправність і хист. Проте доля приготувала неочікуваний, захоплений та заплутаний шлях. Тож, попереду на Стефана чекав новий цікавий поворот.
У 1862 році він повертається до тієї ж друкарні, де починав своє навчання. На той час вона вже належала І. Давиденку. Наскільки відомо, потрапив він туди за порадою свого товариша по навчанню. Той же приходився Давиденкові далеким родичем. Тож Стефан Кульженко розпочинає роботу, виконуючи роль конторника. Історія, яка сталася далі, була для майбутнього друкарського магната повною несподіванкою. Тобто це та ситуація, коли підприємництво приходить зовсім несподівано. Склалося так, що Давиденко збирався від’їжджати до Петербурга. Він запропонував Кульженку взяти типографію в оренду. Після довгих вагань друкар погодився. Однак, не маючи достатньо коштів для оренди, він домовився про партнерство з В. Давиденком, який приходився родичем власникові друкарні. Таким чином і розпочинається нова сторінка в житті Стефана Кульженка.
Це був для нього досить ризикований крок. Більшу частину коштів в оренду вклав саме родич Давдиенка. Таким чином, становище новоспеченого управляючого було не найкращим. Проте, не дивлячись на це, він їде до Німеччини, де закуповує найсучаснішу друкарську техніку й приладдя. На неї він витратив більшу частину грошей, вкладених у нове підприємство. Йому, здавалося, могло загрожувати банкрутство. Однак, далекоглядність, рішучість та прагнення до опанування найновітніших технологій почали давати перші результати. Книги, які в подальшому будуть видрукувані на типографії матимуть неабиякий успіх. Це, в свою чергу, починає приносити й перший відчутний дохід.
Ще напередодні Стефан непогано влаштував своє особисте життя. Він одружився на відомій в той час київській модистці П. Ткаченко. Вона теж мала неабиякі можливості в суспільстві й статки. Тож, завдяки їй він отримує можливість мешкати в досить комфортабельній квартирі на Хрещатику. Тому, нескладно здогадатись, що доля подарувала йому неабиякі можливості, ну а він, з усіх сил намагався виправдати її ласку. Таким чином, здобувши успіх, він неодноразово жертвував кошти на окремі міські проєкти. А сама друкарня, змусила заговорити про український Київ, якщо не всю Європу, то принаймні Російську імперію. Деякі екземпляри, видрукуваних ним книг, навіть перевершували петербурзькі видання.
--
Путівник, видрукуваний на друкарні Кульженка
Невдовзі, він став єдиним орендарем друкарні, а його справи продовжували стрімко йти вгору. У 1970 році він відвідав технічну виставку, яка відбулась у Санкт-Петербурзі. Там відомий друкар вперше побачив парового двигуна. Недовго думаючи, Кульженко вирішує його придбати. Як не дивно, але і ця авантюра принесла йому неабиякий результат. З часом він навіть відкрив власний книжковий магазин, який став надзвичайно популярним серед киян. Одним з його талантів було й вміння вдало балансувати в ціновому сегменті. Завдяки цьому, він виготовляв та продавав продукцію на будь-який смак та гаманець. На вітринах магазину можна було побачити, як дешеві листівки, так і дорогі, майстерно виконані, рідкісні видання. Після того, як статки значно зросли, відомий друкар вирішив збудувати окрему друкарню. Для цього він викупив ділянку землі, де незабаром звели цілу фабрику з виготовлення поліграфічної продукції. Попри досконалість виготовлених книг, Стефан Кульженко постійно прагнув до ще кращого результату. Він ніколи не був повністю задоволений готовою продукцією, й завжди знаходив зайвий привід щось покращити. Це, напевне, й забезпечило йому успіх.
--
Поліграфічна фабрика, зведена Кульженком
Тож, ця історія розповіла вам про один з випадків, коли з нічого можна створити величезну бізнес-імперію та прославитись у своїй, як здавалось, не зовсім помітній справі. Як не дивно, та син Кульженка продовжив ремесло батька. Коли він був на схилі років саме Василь продовжував вести справу. А це, в свою чергу, забезпечувало подальше вдале функціонування друкарні. На превеликий жаль, приміщення тієї величезної, збудованої Кульженком поліграфічної фабрики не зберіглось, але до наших днів залишилось безліч друкованих шедеврів Кульженка.
Нижче залишаю кілька найвідоміших зразків, його друкарської діяльності
Я сподіваюсь, що цикл статей про бізнес-імперії ХІХ століття зуміє запевнити вас, що не так все й погано було в той час на українських землях. Більш того, вони випереджали в багатьох сферах!
Українські бізнес-імперії ХІХ століття: Друкарська справа Кульженка