Власні українські історії успіху - ось чого нам не вистачає. Тож я вирішив зробити такий собі цикл статтей, де описувалися б неабиякі історії, котрі доводили б , що українські землі стали для багатьох можливістю для щасливого, омріяного, успішного майбутнього.
Тож, посіпшайте прочитати першу історію, в якій головну роль відіграла жінка, котру звали Софією! Та дізнайтесь - з якими труднощами доводилось зіткнутись тим, хто наважувався випробувати себе у справі бізнесу ХІХ століття!
--
Родина Фальц-Фейнів
Фальц-Фейни на перший погляд нічим не відрізнялись від багатьох інших поміщицьких родин, які опановували південну Таврійську губернію Російської імперії. Однак, всього лиш одна жінка зуміла перевернути історію цих звичайних місцевих поміщиків. Сама Софія не походила з цієї славетної родини. Увійшла вона до неї завдяки шлюбу в з Едуардом Івановичем Фальц-Фейном. Софія народилась в родині Кнауфів, яка мешкала в Катеринославі. Дитинство її були забезпеченим, а сама вона мала добру початкову освіту.
Прізвище Фальц-Фейнів було досить відомим на Південноукраїнських землях. Воно склалася з назви двох відомих німецьких родин мігрантів. Колись успішний німець, котрий носив прізвище Фейн помер, не лишивши нащадків чоловічої статі, а його донька вийшла заміж за представника роду Фальців. Аби зберегти прізвище видатного діяча спеціальною грамотою було ухвалено прикріпити до назви новоствореної родини слово "Фейн", що й сформувало нове подвійне прізвище. Таким чином сім’я землевласників продовжувала свою господарську діяльність. Проте, бізнес-імперія на момент одруження Софії з Едуардом Івановичем поступово розвалювалась, адже нащадки не особливо цікавились її справами та подальшим розвитком. Вени присвятили себе або Іншім сферам діяльності, або ж вели безтурботне життя, спадщини на яке цілком і повністю вистачало. Змінила хід справ Софія, яка з цікавістю взялась до родинних справ. Чоловік же Едуард жодним чином не заперечував. Так народжувалась Імперія Софії Фальц-Фейн.
--
Портрет Софії Фальц-Фейн
Сама родина на момент, коли бізнес Імперія опинилась в руках талановитої жінки, мала чимало угідь, якими вдало можна було б скористатися, що й зробила легендарна бізнес-вумен. Вона продовжила заняття з вирощування овець. Не обмежуючись цим, Софія продовжувала шукати та формувати нові джерела прибутків. Таким чином в угіддях родини активно вирощувались та виготовлялись сільськогосподарські продукти різного характеру, а з часом, родині навіть вдалося опанувати конярство.Так як попит на коней наприкінці 19 ст. все ще був значним, новий промисел швидко почав приносити прибутки. Й не дивно, породистих жеребців використовували не лише як транспортний засіб, а й для розваг, до прикладу для кінних перегонів. Сучасники згадували, що на кінному заводі родини вирощувались жеребці унікальних пород. Ба більше – деякі жеребці могли коштувати цілого статку. Як виявилось і попит на коней Фальц-Фейнів виявилось чимало, що поступово почало поповнювати родинну скарбницю.
Проте сільським господарством діяльність Фальц-Фейнів не обмежувалась. Так, до прикладу, Софія вирішила самостійно відправляти на експорт продукцію власного виробництва, що збільшувало обсяги надходжень.
Був у цієї родини ще один секрет успіху: він полягав у тому, що власники бізнес-імперії активно впроваджували новітні технології в життя, що полегшувало роботу всіх частин величезного господарства. Так, до прикладу, за ініціативою самої бізнес-леді було вирішено провести телефонні лінії на території угідь, що, безумовно, підвищувало ефективність та швидкість управління. Крім того, на шляху родинної справи виникало чимало перешкод. Однією з них була доставка та логістика експорту товарів, яку також знаменита підприємиця вирішила своєрідним чином, який буде описаний далі…
СОФІЯ ТА ЇЇ ВЛАСНЕ МІСТЕЧКО ХОРЛИ
--
Панорама містечка Хорли в ХІХ столітті
Хоч торгівля через порти Північного Причорномор’я для родини була вкрай успішною, але вона не приносила бажаного результату. На шляху ставало чимало перешкод, які, необхідно було долати. Найкращим варіантом було мати власний порт, через який продукцію можна було б легко експортувати. До того ж він мав бути розташований досить близько, аби вартість підвезення товарів і логістика була вдалою. Тож підприємлива пані вирішує створити свій власний порт та ні від кого не залежати. Таким чином народжується ідея створення містечка Хорли.
До речі Історія зі створенням власного містечка на своїх угіддях була не новою. Прикладом такого населеного пункту є Скадовськ, який зберігся з автентичною назвою й до нашого часу. Названий же він на честь свого власника. Тож, цілком можливо, що саме приклад Скадовська надихнув талановиту бізнес-вумен створити свій власний порт.
Місце ж для нього було обране цілком вдало, адже всі географічні умови виглядали вкрай сприятливим. Таким чином в найкоротші терміни там звели перші споруди. Це були будинки де мали оселитись місцеві фахівці, та бараки, в яких мали проживати портові робітники. Також в новоствореному містечку були розміщені склади для товарів, які вивозились на експорт. Отож відтепер бізнес-леді позбулась залежності від довгого шляху та примх місцевого портового керівництва Одеси. В неї з’явився свій порт, де вона стала повноправною господинею.
Місто, яке щойно постало, активно розвивалося. Софія Фальц-Фейн вкладала чималі кошти в будівництво господарських та житлових споруд. І вже дуже швидко новопостале місто набуло зразкового характеру. Тут була добре продумана архітектура разом з міським планування. На вулицях цього міста навіть з'явилось освітлення, що було неабиякою новинкою, в порівнянні з більшістю міст південного регіону.
Однак, попри успішність розвитку, місто для покращення потребувало лиш одного - залізниці. И смілива пані розпочала боротьбу за право протягнути першу в окрузі лінію, яка б з’єднала молоде місто з усією залізничною мережею імперії. Однак не лише Фальц-Фейни прагнули залізниці, за неї також активно вступив в протистояння власник та засновник Скадовська. Та на превеликий жаль обоє вони програли цю нелегку боротьбу, адже доцільнішим стало сполучити саме Херсон з іншими великими містами, ніж невеличкі приватні містечку, які не відігравали жодної важливої ролі для держави. Власнику Скадовська, зрештою, пощастило. З часом залізницю до його володіння таки проклали, а от містечко Софії й надалі було змушене приймати товари на возах, із запряженими в них кіньми або волами.
Боротьба за залізничне сполучення була неабиякою, адже Софія намагалася застосували увесь свій набутий за багато років вплив. Більш того учасники протистояння навіть змушені були вдатись до корупції, яка стала марною справою, порівняно з великодержавними інтересами.
Про невеличке містечко Хорли були зафіксовані різні спогади тих, кому вдавалось під час подорожі завітати до нього. З одного боку вони були позитивними, з іншого ж - негативними. Перший варіант переконує в тому, що місто виглядало справді прогресивним. Воно було наповнене садами й парками, а вулиці осяювало вечірнє газове освітлення. Однак присутня й інша версія опису міста Софії Фальц-Фейн. Вона видається не надто привабливою й виглядає приблизно так: ” Вулиці міста виглядали вкрай брудними. Ними щодня проносились різноманітні вантажі, а задушливий дим від прибуваючих туди пароплавів робив краєвиди ледь помітними за густим смогом". Невідомо, який опис є найбільш правдивим, однак можна припустити, що обидві версії стосуються різних періодів Існування містечка.
Попри всі намагання, дітище бізнес-леді з часом таки почало занепадати, адже відсутність залізниці, яка виступала в той період локомотивом змін, вповільнювала темпи його розвитку. Хоча завдяки зусиллям місто було з'єднане телефонною лінією, цього на превеликий жаль залишалось недостатнім. Таким чином до наших днів, на відміну від Скадовська, місто Хорли залишається маловідомим, програвши в боротьбі за залізницю.
Фальц-Фейни і Асканія Нова
--
Асканія Нова - сучасний вигляд
--
Портрет Фрідріха Фальц-Фейна
Не лише містечком Хорли та кінним заводом відзначились Фальц-Фейни, а й величезним заповідником, який активно розвивається й існує до наших днів. Ідея його створення належить сину Софії на Ім’я Фрідріх. Він, хоч і не був таким вправним бізнесменом, але захоплювався природою й тваринним світом, який на той час був надзвичайно багатим в малозаселених південних степах. Закономірно, що народившись в родині успішних та забезпечених підприємців, Фрідріх отримав хорошу освіту. Відзначається, що саме маловідомий гувернер виховав у ньому неабияку любов до природи. Ще з юнацького віку Фрідріх будучи старшим сином в родині та маючи всі можливості з дозволу батька облаштував вольєри для утримання тварин. А згодом заснував цілий величезний заповідник на території родинних угідь, де до нашого часу було збережено чимало рідкісних представників тваринного світу південних степів. Неабиякою заслугою Фрідріха стало збереження вимираючого виду - Коней Пржевальського, які мешкають там дотепер. Заповідник, створений власноруч, Фрідріх відвідував, майже постійно та займався його збереженням і облаштуванням. Отож саме йому ми маємо завдячувати такою унікальною можливістю побачити дикий, справжній, природний світ південної України.
Тож, роль Фальц-Фейнів, як і багатьох інших, всім відомих підприємливих родин, була неабиякою. Саме вони розбудовували наші східні степи, будували промисловість, а ще виступали меценатами. Їхні розкішні захоплення, як от вподобання Фрідріха, залишили нам надзвичайно цінний спадок – Асканію Нова, яку ми з радістю і з величезним задоволенням відвідуємо.
Українські бізнес-імперії ХІХ століття: родина Фальц-Фейнів