Всім добре відомо, що гривня є невід’ємною частиною нашого життя. Чимало історичних персонажів часто асоціюються в нас з тією чи іншою банкнотою. До прикладу, Леся Українка, майже завжди асоціюється з 200-гривневим номіналом. Яким же був шлях українських грошей до нашої постмодерної сучасності? Які маловідомі валюти були на території України та кому першому з князів спало на думку карбувати монети? Читайте далі, й усе обов’язково дізнаєтесь!
Історія самої гривні є досить цікавою, адже слово чимало разів змінювало своє значення. Досить дивним був його шлях від звичайної прикраси до національної валюти. Спершу гривнею називали обруч, який одягався на голову. Він був виготовлений із золота, а до його композиції входили голови левів. Це була така собі стародавня дорога тіара, яку носили представники верхівки суспільства. Проте значення досить швидко кардинально змінилось і набуло іншого забарвлення.
--
Гривнею називали не лише тіару, а й браслети та нашийні прикраси. На зображенні гривня у формі обруча
Відтоді, як один з князів почав вимагати данину у формі «гривень», що описується в «Повісті временних літ», слово вже почало позначати назву міри ваги. В такій ролі гривня проіснувала досить довго, доки не «стала» валютою. Вперше монета з відповідною назвою була викарбувана за правління Володимира Великого, котрий запровадив власну грошову одиницю. На одній стороні монети був зображений сам знаменитий князь разом зі своїм гербом, на іншій же лик самого Ісуса Христа, що символізувало новоприйняту релігію. До речі, можна припустити, що саме з Візантії до Київської Русі прийшла традиція карбувати власну монету, адже до цього офіційних спроб створити власну валюту на русі не було.
--
На зображенні монета Володимира Великого з аверсу та реверсу
Цією гривнею продовжували користуватись ще кілька століть, аж до періоду роздробленості, коли монету припинили карбувати. Пов’язане це було, швидше за все, з відсутністю повної згоди між окремими князями, тож єдина валюта стала просто неможливою. Тоді значення слова знову трансформувалось. Тепер же ним стали називати злитки зі срібла чи інших дорогоцінних металів, які відтоді замінили гроші. В наш час найбільш відомими є Київська та Новгородська гривні. Перша мала форму ромба, як на зображенні нижче.
--
Київська гривня у формі ромба
До речі вона навіть зображена на сучасному логотипі НБУ. Інша ж, Новгородська, була менш оригінальною й за формою нагадувала невеликий брусок, який важив 240 грамів. Поміж ними помістились ще кілька менш відомих зразків – чернігівська, татарська, литовська гривні. Чернігівська нагадувала Київську з формою, але мала таку ж вагу, як і Новгородська. Татарська ж гривня не була в обігу. Вона використовувалась для оплати данини Татарам. Ну а остання – литовська, була вже випущена коли більша частина руських удільних князівств знаходилась під владою Великих князів Литовських.
--
Новгородська гривня у формі бруска
Далі на українських землях настала доба різних валют. Використовувались і флорини, і златники та багато інших монет іноземних держав. З часом на землях, які увійшли до складу Московії почали використовувати рубль. Таким чином на українські землі прийшов довгий «безвалютний» період. Лише за національно-визвольних змагань Богдана Хмельницького заговорили про відродження власної валюти. Нею мала стати гривня. Плани Хмельницького були цілком виправдані, адже власна валюта змогла б укріпити суверенітет новоствореної держави. Однак вони так і не були здійснені, принаймні не існує жодних офіційних даних, що валюта була впроваджена в життя. Грошова стабільність на східних українських землях прийшла, як не дивно, разом із Гетьманщиною, залежною від Московії. В той час якраз остаточно утвердився рубль, який тримав свою позицію протягом кількох століть.
--
Приблизно такий вигляд мав рубль Петра І
Наступним етапом у розвитку українських грошей став початок ХХ століття, коли у світі відбувались буремні події Першої світової. У 1917 році, внаслідок революції та встановлення тимчасового уряду в Російській імперії, постала Українська Народна Республіка (УНР) на чолу з Центральною Радою (ЦР). Тоді було вирішено запустити власний державний банк, а разом з ним і валюту. Таким чином була віддрукована відома своїм дизайном банкнота в 100 карбованців, а також інші номінали. Згодом у березні 1918 року запровадили гривню, яка швидко знову стала карбованцем після приходу до влади гетьмана Скоропадського. Після встановлення Директорії попередня назва валюти була відновлена.
--
Такий вигляд мала 100-гривнева банкнота УНР
Більш того, навіть по приходу «червоних» деякий час продовжували випускати гривні з тим же дизайном. Одразу виникає питання: Для чого більшовикам знадобилось друкувати банкноти УНР? Відповідь очевидна, адже це була спроба повністю дестабілізувати фінансовий ринок Директорії. Банкноти виготовляли з використанням викрадених верстатів, застосовуючи іншу фарбу. Таким чином в той неспокійний час українськими землями «гуляли» гривні різноманітного походження.
Після встановлення радянської влади та ліквідації Директорії, гривні повністю зникли з обігу. Замість них довгий час були запроваджені радянські рублі, що використовувались майже 70 років. Дизайн банкнот протягом існування СРСР змінювався кілька разів, під час грошових реформ.
--
Такий вигляд мали радянські рублі після грошової реформи 1961
Мало хто знає, та українські гроші на радянських територіях з’являлись в період з 1939 до 1954 рр. За інформацією, опублікованою на офіційному веб-сайті НБУ, вони були одностороннім платіжним документом. Тобто дизайн банкноти був зображений лише на одній стороні. Вони не грали такої вагомої фінансової ролі, й були, швидше, аматорською валютою, ніж офіційною. Проте ними також активно користувались. На зображенні, яке буде наведене нижче, видно, що великими літерами написано: «НА БОЙОВИЙ ФОНД», звідки й пішла скорочена назва «Бофон». Як не дивно та вони часто використовувались як офіційний платіжний засіб і на них можна було навіть придбати хліба в скрутний час. Ідея ж створення бофонів була пов’язана зі збором допомоги на розвиток ОУН-УПА. Населенню, яке надавало фінансову підтримку військовій організації, видавали ці самі бофони, що й були офіційним підтвердженням. Довгий час ці односторонні банкноти зберігались в архівах КДБ, але в часи незалежності потрапили у вільний публічний доступ. Цікаво, що сама наявність вдома бофонів ставала причиною для звинувачення у співпраці з ОУН-УПА. А подібне могло загрожувати ув’язненням, засланням чи навіть стратою. Тож такою небезпечною могла стати ця аматорська валюта. Хоча розроблялв її дизайн талановитий художник Ніл Хасевич.
--
Такий вигляд мали Бофони. Їх, до речі, налічувалось близько 500 різновидів
Наступним етапом для українських грошей став період незалежності. Правда ще в 1991 році в обігу продовжували залишатись рублі, але поступово починалась розробка дизайну нової власної валюти. Незабаром же, в 1992 всі радянські банкноти були повністю замінені перехідною валютою – купонокарбованцем. В непростий період 90-х, коли молода держава перебувала в серйозній кризі й в занепаді, нові купони знецінювались шаленими темпами, через що ставали об’єктом численних жартів. За кілька років вони почали грати роль «фантиків», а всі серйозні фінансові операції, такі як купівля-продаж майна й подібне здійснювалось виключно за використання іноземної валюти. Правда, зробили тоді купони звичайних громадян «мільйонерами», хоч за ті сумнівні «мільйони» мало що можна було придбати, адже ціна на звичайну хлібину могла сягнути кількох сотень тисяч.
--
Мільйонна банкнота Купонокарбованця 1995 року
Тим часом, коли Україною «гуляли» мільйонні банкноти купонів, вже активно розроблявся дизайн новенької гривні. Так в 1992 в Британії та Канаді встигли віддрукувати перші зразки національних банкнот.
--
100-гривнева банкнота 1996
Вже 1996 року, за президентської каденції Леоніда Кучми, в Україні з’явилась стійка офіційна валюта – гривня, яка рівнялась 100 копійкам. До речі, навколо назви розмінної монети також тривали дискусії Серед варіантів назви були «сотий» та «резана», але таки зупинились на «копійці». Перші ж зразки монети були виготовлені на Луганському верстатобудівному заводі та в Італії. А вже у 1994 році відкрилась власна Банкнотна фабрика. За кілька років, 1998 в Україні запрацював свій Монетний двір. Тож сьогодні НБУ може виготовляти банкноти, не замовляючи їх друк в закордонних друкарнях.
Ось такою вийшла невеличка історія про українські гроші!
Від гривні до гривні: якою була історія українських грошей?