Критично важливі теми НМТ, які потрібно повторити до кінця квітня

Привіт! НМТ вже скоро, тому пропонуємо тобі разом з нами швидко повторити всі теми, які ОБОВ’ЯЗКОВО потрібно знати до кінця квітня. Але якщо ти тільки починаєш підготовку, то зможеш зорієнтуватися в тому, що необхідно вивчити або повторити.

Загалом тести НМТ з історії України містять запитання з усіх періодів, які вивчають у школі: від палеоліту до сучасної російсько-української війни. Якщо останнє одинадцятикласники обов’язково проходять за шкільною програмою, то стародавні часи вивчають ще у шостому класі.

Що в ідеалі варто знати на кінець квітня

Зараз, як людина, котра готує до НМТ з історії України, я маю впевнено сказати: щонайменше варто дійти до ХІХ століття. І не тому, що слід швидше готуватися, а через те, що ХІХ і ХХ століття потребують найбільше уваги. Якщо з історії стародавнього світу тобі максимум трапиться одне-два завдання, то з ХІХ - ХХ століття буде справжнє бінґо, починаючи з Котляревського і закінчуючи навіть афішами з українських фільмів, де потрібно розпізнати історичний контекст.

Період ХІХ століття вивчають у школі, починаючи з 9 класу. З одного боку - якщо ти мав_ла хороший рівень викладання і старанно готувався_лася до всіх уроків, то це полегшить підготовку. Тому що повторювати те, що було кілька років тому, значно простіше, ніж згадувати Юлія Цезаря зі свого далекого дитинства, де тобі замість слухати вчителя, хотілося побіситися (ну давай чесно, всі ми такими були). Але плюс того періоду в тому, що Стародавню історію, якщо дуже постаратися, можна пройти буквально за три годинні заняття. Натомість ти не втиснеш у кілька годин Котляревського, французько-російську війну, “Весну народів”, скасування кріпацтва, особливо у випадку самостійної підготовки.

Проміжний висновок: якщо ти дійсно добре пам’ятаєш усе з 9 класу, то можеш зосередитися на темах, які давалися складніше або які погано пам’ятаєш. Ну, а якщо ХІХ століття пройшло повз увагу, то вивчити потрібно буде багато. Тому й дуже раджу тобі залишити якомога більше часу для цього.

Станом на кінець квітня, дуже бажано розумітися вже в більшості тем, включаючи те саме складне ХІХ століття. Якщо брати ідеальний варіант, дуже добре було б знати всі повністю теми хоча б на базовому рівні й залишити собі травень і початок червня виключно для тренування й повторення. Оскільки значна частка успіху на НМТ припадає на хороше розуміння самої структури завдань.

Трохи про самі теми і що з них потрібно обов’язково знати, хоча б на мінімум.

Обсяг підготовки до історії дійсно великий. Тому з кожної теми я дам головну базу, яку на всі 100% потрібно знати, аби скласти тест на мінімальний рівень у 120-130 балів.

Стародавня історія України

Цей період починається із 1 млн років тому. Саме таким орієнтовним числом датується поява першої людини на українських землях. Це підтвердили археологи, які досліджували першу палеолітичну стоянку на території сучасної Закарпатської області у селі Королево.

Не менш важливими є трипільці. Всі риси трипільської культури обов’язково потрібно переглянути, тому залишаю картинки.

І тис. до н.е. найбільш насичене подіями. Тому що серед українських степів розгортається динамічна історія кочовиків: кіммерійців, скіфів та сарматів. Особливо зверни увагу на скіфське золото та ювелірку сарматів. Як ті, так інші дуже любили використовувати звіриний стиль.

Грецька колонізація - це те, що ніколи не пропустять творці НМТ. Вона може як трапитися, ніби лотерейний квиток, так і пронести. Але сам по собі історичний аспект дуже важливий. Обов’язково слід переглянути, як виглядає давньогрецька кераміка, звернути увагу на зовнішній вигляд грецьких міст. Крім того, руїни Херсонеса-Таврійського повний маст-хев для ознайомлення.

Дуже раджу переглянути карту з грецькими містами Північного Причорномор’я і запам’ятати основні.

Влітку ми спеціально для викладачів історії та абітурієнтів розробили Атлас НМТ з усіма картосхемами та їх поясненням. Його можна придбати собі за символічний донат на підтримку розвитку нашої платформи.

Знайти його можна, перейшовши за кнопкою.

Наостанок тебе чекає Розселення слов’ян та Велике переселення народів. Обов’язково зверни увагу на картосхеми. Особливо ті, де вказані стрілочками напрямки навали гунів, переселення готів та рух слов’ян від головного центру їхнього існування.

Ось так виглядає ця картосхема

Це перехідний період перед наступною темою. Тому що слов’яни потім утворять Київську Русь. На ній потрібно зробити акценти.

Київська Русь та Галицько-Волинське князівство

Як правило вони розбиті на різні теми. Тут я коротко розкажу про те, що слід обов’язково врахувати.

Почати я рекомендую із союзів племен, які проживали на території України до утвердження централізованої держави. Серед них: поляни, древляни, уличі, тиверці, сіверяни, волиняни, білі хорвати тощо. Також ВАЖЛИВО - потрібно хоча б орієнтовно запам’ятати, де вони знаходяться. Тому що можна попастися на питання з картосхемою.

Далі обов’язково повтори всіх князів та коротко познайомся з тим, що вони зробили.

Серед найвідоміших князів: Аскольд і Дір; Олег; Ігор; Ольга; Святослав; Володимир Великий; Ярослав Мудрий. Після них іде період занепаду Київської Русі. Станом на XIІ століття слід згадати про тріумвірат Ярославичів: Ізяслава, Святослава, Всеволода. Володимир Мономах взагалі ключова постать. Тому що він зупинив занепад Київської Русі більше, ніж на століття.

Культура Київської Русі - це ще один виклик. Тут буде найважче - ікони. Їх небагато, але запам’ятати подерті образи ну дуже епічний виклик. Також до них доєднаються відомі мозаїки із Софійського собору.

Повсякденне життя тут буде зачеплене з точки зору суспільних верств. Тому потрібно згадати соціальну піраміду.

Монгольська навала та Галицько-Волинське князівство в основному припаде на ХІІІ століття. Тут важливими стануть постаті Романа Мстиславовича і Данила Галицького. Перший - заклав основи князівства, а другий у 1253 році став королем.

Що стосується монголів, то тут варто простежити послідовність їхнього завоювання Київської Русі, починаючи від 1237 року. Ключовою датою є 1240 рік - облога, захоплення і розгром Києва.

Фінал Київської Русі припадає на 1340-1362 рр. Тоді спершу помирає останній правитель Галицько-Волинського князівства Юрій ІІ Болеслав. Потім відбувається війна за Галицько-Волинську спадщину, яка завершується розподілом Галичини та Волині між Польщею та Литвою. І насамкінець - 1362 року литовський князь Ольгерд, разом з руськими удільними князями громлять татар у битві на Синіх Водах. Після цього українські землі остаточно опиняються у складі Литви та Польщі.

Велике князівство Литовське, Польща та Річ Посполита

Кілька тем НМТ, об’єднані під одним заголовком. Тут тобі потрібно пам’ятати, що відбувалося в Україні протягом кінця XIV-початку XVII століття.

Варто простежити спершу становище українців у складі ВКЛ, а далі пройти шлях від Кревської до Люблінської унії. Одна подія розпочала процес об’єднання Польщі та Литви, а друга - завершила його і утворила Річ Посполиту. Особлива увага на умови унії. Тому що в завданнях НМТ попередніх років є цілі схеми, серед яких ще й потрібно розгадати, яка з них правильна.

Далі - повсякденне життя. Тут все за старою шкільною історичною класикою: кріпацтво, фільварки, релігійні утиски з боку поляків-католиків. Але, зверни увагу на православні церковні братства і братські школи. Вони є важливою частинкою культурного життя. Крім того не забудь про Острозьку академію і Києво-Могилянську колегію.

Козацтво - теж повний маст-хев. Тому прям напам’ять варто знати всіх гетьманів та ще й вміти визначати їх на портретах. Серед них: Дмитро Вишневецький та Петро Конашевич-Сагайдачний. Поруч з цими іменами ватажки повстань: Криштоф Косинський, Северин Наливайко, Марко Жмайло, Тарас (Федорович) Трясило, Іван Сулима, Павло Павлюк (Бут), Яків Острянин тощо. І, звичайно, повтори всі козацькі повстання.

Національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького

Динамічний період, де дуже багато битв і дат.

Тому насамперед розгорни старі атласи, навіть знайшовши їх електронні версії в інтернеті. Далі вирушай по всій послідовності подій 1648-1649 рр. Та 1650-1657 рр.

Оціни політику Богдана Хмельницького як гетьмана і не забудь запам’ятати його портрет (якщо, часом, його не пам’ятаєш).

Договори та їх умови теж не слід забувати: Серед них були: Зборівський договір 1649, Білоцерківський договір 1651, Переяславський договір 1654 (вони ж Березневі статті), Віленське перемир’я 1656.

Головне тут ПОСЛІДОВНІСТЬ ПОДІЙ, ДОГОВОРИ ТА БИТВИ. Зважай на це!

Доба Руїни

Краще зупинися на цьому періоді трохи довше.

По-перше - велика кількість гетьманів, у яких легко заплутатися, а по-друге - колосальна кількість договорів. І на сюрприз - окремо гетьмани Правобережжя та Лівобережжя.

Почнемо з гетьманів. Серед них такі постаті: Іван Виговський, Юрій Хмельницький, Іван Брюховецький, Павло Тетеря, Петро Дорошенко (Особливий акцент), Дем’ян Многогрішний та Іван Самойлович.

Павло Тетеря, Петро Дорошенко, Юрій Хмельницький свого часу були Правобережними гетьманами. Якщо досі складно розібратися де Правобережжя та Лівобережжя, даю лайфхак: переверни карту України: де буде права сторона (Західноукраїнські землі) - там правобережжя, де ліва - лівобережжя (східна частина України).

Договори. Краще хоча б коротко пройтися по їхніх основних умовах.

• Між Річчю Посполитою та Гетьманщиною

1. Гадяцький договір
2. Слободищенська угода

• Між Московським царством та Гетьманщиною (Їх найбільше)

1. Переяславські статті
2. Батуринські статті
3. Московські статті
4. Глухівські статті
5. Конотопські статті
6. Коломацькі статті (По завершенню Доби Руїни 1687. Статті підписував Іван Мазепа).

• Між Гетьманщиною та Османською імперією

1. Корсунський договір (Підписав Петро Дорошенко).

XVIII століття та ліквідація Гетьманщини

Іван Мазепа та Кирило Розумовський - головні герої століття. На них найбільші акценти.

Початок століття тісно пов’язаний з Мазепою. Зорієнтуйся на його культурну політику, а також врахуй його союз з Карлом ХІІ. Це чи не головна частинка сюжетки.

Далі, все майже так само, як і з Добою Руїни, тільки трішечки простіше. Тому що немає окремо правобережних гетьманів. Ось перелік всіх гетьманів, з якими потрібно познайомитися: Іван Мазепа, Іван Скоропадський (Той самий далекий предок Павла Скоропадського), Павло Полуботок (Був лише наказним гетьманом), Данило Апостол і Кирило Розумовський. А ще не забудь про останнього кошового отамана Нової (Підпільненської) Січі - Петра Калнишевського.

Не менш важливо - Перша Малоросійська колегія і Друга Малоросійська колегія. Зверни увагу на те, які їхні ролі були та коли вони існували. Не забудь до цього ще додати в свою пам’ять інформацію про Правління Гетьманського уряду. На цьому добряче можуть підловити.

ХІХ століття - 100% треба знати до кінця квітня, а краще - раніше

ХІХ століття починається із харківських романтиків, автономістів і Котляревського.

Сам період варто поділити на чотири частинки: Наддніпрянщина наприкінці XVIII - у першій половині ХІХ століття, Західноукраїнські землі наприкінці XVIII - у першій половині ХІХ століття. Так само варто розбити на дві частинки й другу половину століття.

• Наддніпрянщина перша половина століття

Діяльність автономістів, започаткування Харківського університету та гурток романтиків на Слобожанщині (вона ж сучасна Харківська область). Тут потрібно обов’язково згадати таких постатей як: Василь Капніст, Іван Котляревський, Василь Каразін.

Вже у 1830-х роках формується осередок в Києві. У 1834 році відкривається університет Святого Володимира (він же КНУ Шевченка). Там першим ректором стає Михайло Максимович. Він довгий час грає першу скрипку в українській науці того часу.

У середині 1840-х років постає таємне товариство - Кирило-Мефодіївське братство. Його учасників: Миколу Костомарова, Пантелеймона Куліша, Василя Білозерського і Тараса Шевченка обов’язково потрібно знати. Не менш важливо повторити ідеї братства і головні програмові документи: “Статут братства Св. Кирила та Мефодія” і “Книга буття українського народу”.

• Західноукраїнські землі перша половина століття

Тут потрібно звернути увагу ще на реформи Марії Терезії та Йосипа ІІ (Якщо ти їх погано пам’ятаєш з кінця XVIII століття). Далі - національне відродження та будителі. Першими будителями стали греко-католицькі священники. Пізніше - у 1830-х роках постане Руська трійця на чолі з Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем.

Наостанок першої половини століття відбудеться революція 1848-1849 рр. Вона спровокована загальноєвропейською “Весною народів”. Тут слід повторити такі організації: Головна Руська Рада, Галицько-Руська матиця, Руський собор. Крім того, не забудь про повстання Лук’яна Кобилиці. Газета “Зоря Галицька”, Альманах “Русалка Дністровая” теж сюди. 

• Наддніпрянщина у другій половині століття.

Тут найцікавіше - громадівський рух, хлопомани, народники. Їх усіх потрібно хоча б поверхнево знати. Серед постатей зверни увагу на тих самих, що були в Кирило-Мефодіївському братстві, а також на нових - Михайла Драгоманова, Павла Чубинського, Миколу Лисенка тощо. Головним мейнстримом є Південно-Західний відділ Російського географічного товариства, яке займалося дослідженням української історії та географії.

У цей же період - Валуєвський циркуляр та Емський указ, які забороняли українську мову.

Реформи 1860 і 1870-х років краще розібрати більш ретельно. У цей період скасовують кріпацтво в Російській імперії.

Головні видання: “Основа” - перший український журнал та “Громада” - журнал громадівського руху, який видає Михайло Драгоманов у Женеві кінця 1870-х років.

У 1891 році формується радикальна проукраїнська організація Братство Тарасівців. Саме вони вперше у Наддніпрянщині заявили про те, що Україна повинна бути незалежної. Тож  її учасників та основні ідеї також слід врахувати.

• Західноукраїнські землі друга половина століття

А ось тут готуйся! Тому що з’являються товариство “Просвіта” і Наукове товариство Шевченка. Про них бажано знати трохи більше, ніж назву.

Наприкінці ХІХ століття тут же конкурують народовці й москвофіли. Про ідеї одних та інших рекомендую почитати хоча б у Вікіпедії.

У 1890 році з’являється перша політична партія РУРП на чолі з Іваном Франком та Михайлом Драгомановим. Тому вітаю - ти зіткнешся з доволі заплутаною мережею політ.партій, які то розпадалися, то об’єднувалися.

Не забудь будь ласка звернути увагу на соціальні аспекти і повсякденне життя, а також поширення кооперативного руху. Тут творці НМТ безжальні.

У цій статті я тобі розкрив лише невеличку частинку цього. Тому шукай добірки тем, які варто вчити для НМТ у розділі НМТ_ЗНО на цьому сайті. Там ти знайдеш і ХХ і ХХІ століття, а також подробиці того, що потрібно вчити по минулих періодах.
Переглянути розділ ЗНО/НМТ на сайті