Козацтво охоплює кілька тем у посібниках з підготовки до НМТ. Тому в ньому варто обов’язково орієнтуватися. Щоб вам допомогти я дібрав головні факти з про запорожців які допоможуть збільшити бали за тестові запитання і полегшать шлях до омріяних 200 балів.
Корисна інформація буде розбита на кілька періодів, аби допомогти краще зорієнтуватися.
Період від 1489 до 1648-го.
Цей період входить до теми 6 та 7, у яких показуються українські землі в складі ВКЛ та Речі Посполитої. Історія самого козацтва починається з далекого XIV-XV століття. В цей час з’являються так звані уходники – люди, котрі заселяють не обітований Південь за порогами Дніпра. Там на них чатує безліч небезпек, але також існує можливість заробити чимало грошей.
Ці уходники поступово опановують степ, будують там свої зимівники. Потім об’єднаються навколо єдиної Запорізької Січі.
Точно датувати появу козаків неможливо, адже складно віднайти навіть рік, коли ті самі уходники вперше вирушили на Південь займатися збиральницькими промислами. Більш-менш точно датувати появу козаків нам дає можливість праця польського хроніста Марціна Бєльського. У ній 1489 року вперше згадуються козаки. У сюжеті хроніки вони фігурують в контексті походу польського королевича проти кримських татар, в якому беруть участь запорожці. Їх описують як хороших знавців степової місцевості й бойової стратегії кочовиків.
До 1556 року увесь козацький сюжет затихає. І згадується в посібниках НМТ вже у контексті започаткування першої козацької Січі на острові Мала Хортиця. Тим самим героєм, який дарує козацтву Січ є Дмитро Байда Вишневецький. Але укріплення на Хортиці вже наступного 1557 року руйнують Кримські татари.
Стосовно появи козацтва та першої Січі потрібно запам’ятати принципово важливий факт: і перша згадка про запорожців і започаткування Січі відбулося тоді, коли Україна входила до Великого князівства Литовського. Тому що помилково можна подумати, що козацтво належало до Речі Посполитої. Але вона утворилася аж у 1569 році.
Після того, як запорожці набули організованої форми у вигляді Запорозької Січі, починає з’являтися реєстрове козацтво.
1752 року король Речі Посполитої Сигізмунд II Август набирає собі на службу перших 300 козаків. Цей рік вважається датою започаткуванням реєстрового козацтва.
Вже наступник Сигізмунда, Стефан Баторій збільшує кількість реєстровців до 600. Також він надає їм особливі привілеї, які включали непідсудність місцевим панам, а також право на володіння містом Трахтемирів. Саме тоді козацтво стає окремим соціальним станом.
Ця подія відбулася у 1678 році. І цю дату також дуже важливо пам’ятати під час складання НМТ.
Після появи реєстровців на владу Речі Посполитої чекають нові проблеми. Тому що не завжди вистачає грошей для того, щоб давати платню навіть своїм регулярним військам, не кажучи вже про козаків. Але запорожці знаходять вихід і продовжують ще активніше влаштовувати набіги на Кримське ханство. Вони грабують торгівельні каравани. А це страшенно не подобалося як Кримському ханству, так і його протектору – Османській імперії. Тому обидві держави зажадали від Польщі заспокоїти козаків. Поляки звісно спробували це зробити. Однак відсутність платні та початок утисків спровокували перші козацькі повстання.
Для складання НМТ потрібно запам’ятати таких персонажів як Криштоф Косинський та Северин Наливайко. Вони підняли перші два повстання проти поляків.
Хоч полякам і вдалося всіма правдами й неправдами загасити виступ, козаки продовжили свої грандіозні походи на Кримських татар. Ба більше, вони розігралися з новою силою. На чолі з гетьманом Петром Конашевичем-Сагайдачним запорожці здійснили на початку XVII століття серію грандіозних морських походів. Вони нападали на турецькі галери, атакували прибережні міста та навіть захопили у 1616 році місто Кафа, де знаходився найбільший невільничий ринок у Східній Європі. Після входу до міста, козаки звільнили всіх кримськотатарських полонених.
Окрема увага акцентується на постаті Петра Конашевича-Сагайдачного. Варто запам’ятати, пов’язаний з ним похід на Москву 1618 року.
Важливим для НМТ фактом є вступ Сагайдачного разом з усім козацтвом до Київського православного церковного братства.
Також прославився відомий гетьман перемогою над турками, які взяли Хотинську фортецю 1621 року. В ході цієї битви він отримав поранення, а вже наступного року помер.
Події, які розгорталися після смерті Сагайдачного знову стали для запорожців буремними. 1625 року поляки вирушили з каральним походом на козаків, що спровокувало повстання. Козацьке протистояння перетворилося в цілу серію збройних повстань.
Козацькі повстання 1620-1630-х років
1625 Повстання під проводом Марка Жмайла. Наслідком стало підписання Куруківської угоди, яка визначала козацький реєстр у 6 тис. чоловік.
1630 Відбувається повстання під проводом Тараса Федоровича Трясила. Наслідком повстання стало укладення Переяславської угоди, яка збільшувала козацький реєстр до 8 тис.
1635 Повстання під проводом Івана Сулими. Як наслідок було зруйновано Кодацьку фортецю, яку побудували поляки, для того, щоб контролювати пересування запорожців.
1637-1638 Повстання під проводом Павла Бута, Якова Острянина та Дмитра Гуні. Результатом стала цілковита поразка козаків та ухвалення Річчю Посполитою «Ординації війська Запорозького».
Нею і завершується цей період козацтва. Далі триває так зване «Десятиліття золотого спокою», коли козаки не здіймали повстань, а польська шляхта могла спокійно здійснювати свою експансію на українські землі.
Але цей період став тільки затишшям перед бурею.
Національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького 1648-1657
Навесні 1648 року Богдан Хмельницький, здобувши підтримку Кримських татар, підіймає грандіозне повстання проти Речі Посполитої. Вся ця історія розпочалася з того, що такий собі шляхтич Чаплинський відбирає у Богдана Хмельницького хутір Суботів. Після того, як він звертається за підтримкою до польського короля, той говорить, що не може ніяк вплинути на шляхту та радить самостійно захищатися. От Богдан Хмельницький і захистився, розпочавши справжню національно-визвольну війну.
Протягом 1848-1849 рр. козацьке військо здобуває ряд важливих перемог та укладає Зборівський договір, за яким Річ Посполита визнає самостійність Гетьманщини.
Перелік основних битв національно-визвольної війни
5-6 травня 1648 Битва на Жовтих водах і перемога козаків
16 травня 1648 Корсунська битва і перемога козаків
23 вересня 1648 Битва під Пилявцями, яка відкрила козакам шлях далі на Захід
Вересень-жовтень 1648 Облога Львова. Місто відкупилося й облогу зняли.
2 Січня 169 Урочистий в’їзд Богдана Хмельницького до Києва
Серпень 1649 Облога Зборова. Укладення Зборівського договору
1651 Битва під Берестечком та укладення Білоцерківського договору, невигідного для козаків.
1652 Битва під Батогом – завершилася перемогою козаків.
1653 – Жванецька облога
Січень 1655 – Битва під Охматовим.
На НМТ, звісно що, варто пам’ятати головні умови Зборівського та Білоцерківського договорів.
Зборівський договір окреслював кордони Гетьманщини в межах Київського. Чернігівського, брацлавського воєводств та встановлював козацький реєстр у 40 тис. чоловік.
Білоцерківський договір обмежував володіння козаків лише Київським воєводством і встановлював реєстр у 20 тис. чоловік. Однак, після переможної битви під Батогом, умови Білоцерківського договору фактично були скасовані.
У пошуках нових союзників проти Речі Посполитої Богдан Хмельницький у 1654 році зупинився на Московському царстві. Вагомим фактором у виборі його союзником стало православ’я. У березні того ж року Гетьманщина уклала з московським царем так звані «Березневі статті». Вони встановлювали козацький реєстр у 60 тис. До того ж козацька держава мала право самостійно визначати внутрішню та зовнішню політику за виключенням Кримського ханства і Речі Посполитої. Для домовленостей з ними потрібна була згода царя.
Після укладення Віленського перемир’я між Річчю Посполитою та Московським царством, умови Переяславського договору 1654 року фактично припинили діяти. Богдан Хмельницький уклав союз зі Швецією і Трансільванією. Але подальші події змінила його смерть у 1657 році.
Готуючись по цьому періоду козацтва варто обов’язково переглянути основі умови Зборівського, Білоцерківського, Переяславського договорів, а також познайомитися з ключовими датами й постатями.
Це можна зробити прямо тут на сайті за покликанням: Всі дати НМТ, Персоналії
Доба Руїни 1657-1687
Цей період, який розгортається після смерті Богдана Хмельницького відзначився постійною боротьбою за гетьманську булаву, що призвело до занепаду та розколу Гетьманщини. Це один з найскладніших періодів. Тому що в ньому дуже багато різноманітних договорів, дат, постатей. У цій публікації я наведу лише головні.
Отож у 1657 році помирає Богдан Хмельницький. Офіційно гетьманом стає Юрій Хмельницький – його син, але до досягнення ним повноліття, помічником і наставником обирають Івана Виговського. Він був генеральним писарем Хмельницького. Незабаром Виговський перебирає владу у свої руки. Його обирають гетьманом замість Юрія. Однак політика колишнього генерального писаря викликає значне обурення серед звичайних людей. Тому що основною соціальною опорою гетьман обирає собі козацьку старшину і шляхту. Також величезне незадоволення у противників гетьмана викликав Гадяцький договір з Річчю Посполитою 1658 року. До того ж він став приводом для Московського царства почати війну проти козаків.
Так у 1659 році Іван Виговський здобуває блискучу перемогу над московським військом під Конотопом. Але через відсутність підтримки, змушений за кілька місяців після того зректися гетьманської булави. Замість нього знову обирають Юрія Хмельницького. Політика нового гетьмана теж виявляється невдалою. Він укладає невигідні Переяславські статті з Московським царством. Коли у війні перевагу здобуває Річ Посполита, Хмельницький укладає Слободищенську угоду з поляками. Далі, зрозумівши своє безсилля як гетьмана, Юрій подається у монастир.
Далі 1663 року відбувається Чорна рада, яку описав у своєму романі Пантелеймон Куліш. Під час цієї події Лівобережжя обирає собі гетьманом Івана Брюховецького – прихильника Москви. Натомість Правобережжя обирає Павла Тетерю. Це стало причиною розколу козацької держави на Правобережжя та Лівобережжя. Цю подію можна вважати піком Руїни.
За кілька років серед цієї історії з’являється Петро Дорошенко. 1668 року ненадовго він стає гетьманом обох берегів Дніпра. Після того, як 1667 року Московське царство без згоди козаків розпорядилося їхніми землями в Андрусівському перемир’ї, гетьман вирішує шукати нового союзника. 1669 року він підписує Корсунський договір з Османською імперією. У ньому була умова, яка страхувала українські землі від поширення ісламу. Вона передбачала заборону на розміщення мечетей.
Навіть підтримка Османської імперії не допомогла Петру Дорошенку, відірватися від Речі Посполитої та Московського царства. Унаслідок воєнних дій українські землі були поділені вже між трьома державами.
Корсунський договір, та події пов’язані з ним, спричинили два Чигиринські походи турецько-татарського війська, яке спустошило частину Правобережжя та гетьманську столицю Чигирин 1674 і 1678 рр.
Наостанок поділ українських земель між Річчю Посполитою та Московським царством був закріплений у «Вічному мирі» 1686 року.
Загалом, готуючись по цій темі, потрібно запам’ятати такі договори між гетьманами та Московським царством: Переяславські, Батуринські, Московські, Глухівські, Конотопські статті. Договори між гетьманами та Річчю Посполитою: Гадяцький та Слободищенський договори. Корсунський договір між Петром Дорошенком та Османською імперією. Також варто пам’ятати умови та результати Андрусівського перемир’я, Бучацького мирного договору, Бахчисарайського договору та «Вічного миру».
Дати головних подій цього періоду можна переглянути тут: Всі дати НМТ
Основні постаті, пов’язані з цим періодом знаходяться тут: Постаті НМТ
Кінець XVII- XVIII століття.
Починається цей період з правління Івана Мазепи. Це один з найвідоміших персонажів в історії України, тож для НМТ обов’язково потрібно про нього детально пам’ятати.
Мазепа був відомий як меценат, вправний дипломат та освічений політик. За своє життя він встиг і здобути освіту у двох освітніх закладах: Києво-Могилянській колегії та у Варшавському єзуїтському колегіумі. Далі перебував на службі при дворі польського короля. І ще тоді він їздив з важливими дорученнями до Гетьманщини. Згодом став осавулом Івана Самойловича, а потім завдяки добре налагодженим зв’язкам при московському дворі, став гетьманом. Його політика була доволі вдалою і він увійшов в українську історію як один з найкращих гетьманів. У 1708 році, для того, щоб звільнити українські землі з-під влади Московського царства він уклав таємний союз зі шведським королем Карлом XII. Через це московські війська повністю спалили гетьманську столицю Батурин та Чортомлицьку січ. Разом з Карлом XII прихильники Івана Мазепи зазнали нищівної поразки в битві під Полтавою. Після цього гетьман емігрував до міста Бендери на території Османської імперії. Там він і помер.
Замість нього гетьманом у вигнанні стає Пилип Орлик. Варто обов’язково запам’ятати, що він автор першої української Конституції (про це йдеться в програмі НМТ). А ще необхідно хоча б для себе перечитати інформацію про що вона.
Стосовно решти XVIII століття потрібно запам’ятати послідовність правління гетьманів та головні їхні політичні кроки. Серед гетьманів були: Іван Скоропадський, Павло Полуботок (офіційно не був обраний гетьманом), Данило Апостол, Кирило Розумовський. 1764 року Розумовський був усунутий з посади гетьмана, що є фактичною ліквідацією Гетьманщини.
В періоди, коли московські царі не дозволяли обирати гетьмана правили Перша й Друга Малоросійські колегії, а також Правління гетьманського уряду. Хронологічні рамки їх існування теж варто пам’ятати.
Ну і найголовніше — ліквідація Запорізької Січі у 1775 році. Незважаючи на те, що російська імператриця Катерина II, обіцяла захист і покровительство запорожцям, Нову (Підпільненську) січ розігнали й зруйнували. Це сталося несподівано. Козаків раптово оточило московське військо. Після короткої ради, козаки здалися, адже сили противника значно переважали.
Частина козаків залишилася на території Запоріжжя в ролі звичайних селян, частина пішла на Дон, а ще частина емігрувала на територію Османської імперії та започаткувала Задунайську Січ. Невелика кількість козаків пішла на територію Австрійської імперії й там утворила Банацьку січ.
Серед найбільш поширених термінів, пов’язаних з НМТ варто запам’ятати «паланку». Цим словом називали територіальні одиниці на прилеглих до Нової (Підпільненської) Січі землі.
Загалом дати по цьому періоду можна знайти тут: Всі дати НМТ
А постаті, пов’язані з XVIII століттям ви можете знайти тут: Персоналії НМТ
У цій довгій статті я навів лише частину фактів про українське козацтво, які можуть допомогти скласти НМТ. Якщо ж ви хочете добре підготуватися до тесту, то можете відшукати більше матеріалів на цій сторінці: ЗНО_НМТ. А також можете записатися на індивідуальні чи групові заняття з підготовки до НМТ з історії України: Записатися
Період козацтва на НМТ. Що потрібно пам’ятати?