Що зі Стародавньої історії України буде на НМТ цього року?

НМТ вже близько, а його змісту все ще багато. Адже вже другий рік поспіль у тестах НМТ з історії України присутня тема про стародавні часи, починаючи з палеоліту. Тому ми в цій статті розповімо тобі, що точно буде в тестах і на що варто звернути увагу під час підготовки.

Ми розіб’ємо Стародавню історію України на кілька етапів, аби легше було групувати під час підготовки.

Стартовим періодом є палеоліт. Він буде містити багато відомостей і картосхем, які обов’язково потрібно вміти читати під час виконання завдань.

Наступним стане період неоліту, енеоліту й Трипільська культура. Тут важливо запам’ятати найважливіші риси цієї культури, аби можна було з першого погляду її розпізнати.

Кочовики Північного Причорномор’я - ще один напрямок, але більш насичений за палеоліт. В основному базується на існуванні Кіммерійців, Скіфів та Сарматів на території України.

Наостанок - це грецька колонізація Північного Причорномор’я. Тому що саме греки значною мірою вплинули не лише на українську культуру, а й на формування сучасної європейської спільноти.

Палеоліт-кам’яний вік

Загалом за археологічною періодизацією до періоду каменю відносяться також мезоліт та неоліт. Головною характеристикою кам’яного періоду в історії є використання каменю як основного матеріалу для виготовлення знарядь праці. Просто від палеоліту й до енеоліту способи його обробки вдосконалювалися.

Чому важливо сконцентруватися на палеоліті? Тому палеолітичні стоянки, які віднайдені на території України в різний період є важливим культурно-історичним надбанням. І на розпізнавання цих стоянок виносять не просто їх перелік, а картосхему, де потрібно розібратися де і яка локація знаходиться.

До прикладу: стоянка в селі Королево - розташована на Закарпатті; Кирилівська стоянка - розташована в Києві; Мізинська на Чернігівщині, а Киїк-Коба в Криму.

--
Картосхема палеолітичних стоянок

Тому важливо звертати увагу не тільки на назву та знахідки, а ще й обов’язково для себе візуально запам’ятовувати де і що знаходиться.

Найбільш відомою археологічною знахідкою того періоду є браслет з меандровим орнаментом. Його можна побачити на картинці нижче.

Обов’язково варто пам’ятати, що його віднайшли на Чернігівщині, у тій самій Мізинській стоянці.

Важливо також пам’ятати, що будь-яка стоянка часів палеоліту буде виглядати ось так як на картинці. Якщо там є такі от примітивні споруди, схожі на халабуди з кісток та шкір - це саме про палеоліт.

Ну і найважливіше, що потрібно винести з цього - в палеоліті люди використовували тільки деревину та примітивно оброблений камінь. Цим палеоліт і відрізняється від інших. Зрештою, в мезоліті люди навчилися виготовляти дрібні елементи з каменю, що дозволило їм створювати списи та стріли для лука.

Переломним часом став неоліт. Тоді відбулася “Неолітична революція”. Вона означала, що люди відтепер менше залежали від природи, тому що їжу вирощували вже самі. Якщо в інші періоди все базувалося на збиральництві та полюванні, то в неоліті приходить землеробство.

Саме воно є ключовою характеристикою для трипільської культури.

Енеоліт, бронзовий вік і трипільці.

Трипільці на українських землях розселяються у IV тис. до н.е. Вони досконало володіють технологіями будівництва, вміють вирощувати для себе жито, пшеницю, а ще роблять доволі якісну кераміку і ще й можуть її розписувати.

Активність цього загадкового народу на українських землях, припадає якраз на період енеоліту. Тобто мідно-кам’яного віку. У цей час для людини стає доступним перший з металів - мідь. Завдяки йому знаряддя праці міцніють, стають більш витривалими і надійними.

Трипільців можна впізнати по таких малюнках, як нижче

Щось схоже часто може проскакувати в завданнях НМТ. Також важливо звернути увагу на кераміку. Вона має характерні візерунки розпису, які показані на світлині нижче.

Житла трипільців були дійсно найпрогресивнішими на українських землях. Вони враховували навіть мінімальний клімат-контроль. Для того, аби комфортно жити, оселі розміщувалися на тепліших верхніх ярусах. На першому поверсі знаходився склад. На гору не йшла сирість від землі, там було сухо і при цьому використовувалася піч. На перший погляд трипільські будинки величезні. Але вони не були розкішшю для однієї сім’ї. Тому що в кожній кімнаті проживала окрема родина. Тому, можна їх вважати такими собі прототипами багатоквартирних будинків.

Найбільш загадкова таємниця полягає в тому як трипільці самі себе називали. Тому що їхня сучасна назва вигадана археологами. Вона базується на назві населеного пункту, на території якого віднайдені перші зразки археологічної культури. Це село Трипілля. Свого часу там Вікентій Хвойка і розкопав щось унікальне. Але ми досі не віднайшли нічого, що могло б вказувати на самоідентифікацію трипільців. Тому вони поки залишаться із такою назвою.

Кочовики Північного Причорномор’я

Залізний вік: подарував світові новий міцний метал, а разом з ним досконалу зброю і броню, а ще міцні та найбільш надійні з усіх, знаряддя праці.

Тоді кочовий спосіб життя стає головним трендом на українських землях. Першими його відкривають Кіммерійці. Про них ми знаємо мало. Проте відомо, що їхня майстерність у виковуванні заліза була настільки високою, що вони за собою возили портативні кузні, аби робота не зупинялася навіть під час коротких привалів.

Жили ці племена переважно з грабунку і торгівлі. Про їхню культуру відомо мало. Археологи свого часу віднайшли ось такі, як на картинці, могильні плити. Там вони намагалися відтворити обличчя людини.

Та найбільш цікавими в цьому переліку є скіфи. Їхня любов до золота створила такий музейний фонд, що його вартість можна оцінювати мільйонами доларів. Про них відомо набагато більше, тому що в часи їхнього існування жив Геродот. Тому під час своєї поїздки на українські землі знаменитий грецький історик описав розселення скіфів. Він їх поділив на кочовиків, орачів, землеробів та царських скіфів. Зараз науковці довели, що орачі, який Геродот ідентифікував як скіфів, насправді були представниками осілої Чорноліської культури. Вони всього лиш платили данину скіфам. Імовірно за захист.

Царські скіфи нам якраз і лишили ті унікальні золоті витвори. Тому що в того кочового народу було настільки велике шанування померлих, що вони відправляли з ним в кургани ще й гори золотих прикрас.

Свого часу археолог Борис Мозолевський віднайшов у кургані Товста Могила легендарну Золоту Пектораль. І вона обов’язково виноситься в тестах НМТ на розпізнавання.

Крім неї знаменитою скіфською пам’яткою є Золотий Гребінь з кургану Солоха. Пам’ятки і локації пам’ятати обов’язково.

Що стосується сарматів, то це ті племена, що витіснили скіфів і багато в чому були схожі на них. Та ювелірне мистецтво сарматів явно не поступалося скіфському, тому що вони вміли виготовляти якісні ювелірні прикраси з дорогоцінним камінням.

Ці племена також будували кургани і з особливою шаною ховали своїх вождів. Вони мали основний спосіб господарства скотарство. Та ним єдиним не обмежувалися, оскільки постійні походи проти осілих народів приносили теж неабияку здобич.

Головне, що варто пам’ятати: якщо в завданні НМТ є якісь ювелірні предмети із зображенням тварин - це про скіфів або сарматів.

Греки у Північному Причорномор’ї

Якщо все, що було раніше, здається дикістю, то греки принесли свою витончену цивілізацію на українські береги Чорного Моря. Причин для переїзду в далекі краї було безліч. Головними були соціально-економічні. Річ у тім, що бум на народжуваність для греків викликав побічний ефект - перенаселення. Греції для комфортного життя всіх, не вистачало. Тому колонізація стала рішенням.

У VII-V ст. до н.е. перші поселенці припливли до сучасної України. За пару століть постали такі міцні міста як Херсонес, Тіра, Ольвія, Пантікапей. Всі вони були класичними демократіями. Однак вирізнявся на всьому оптимістичному фоні Пантікапей. Там встановилася царська влада, а землі навколо перетворилися на Боспорське царство під правлінням Пантікапею.

На карті розміщення Боспорського царську таке:

--
Територія Боспорського царства виділена блакитним кольором

На НМТ - це дуже може згодитися.

Ось таким є розміщення цих міст на карті. Краще трохи запам’ятати, тому що може трапитися ціле завдання, пов’язане з ними.

Грецькі колонії були полісами (тобто містами-державами). Їхнє політичне існування базувалося на демократії. Структура грецького міста, обов’язково містила агору (Ринкову площу), житлові квартали, некрополь (дослівно: місто мертвих) і хору як сільськогосподарську округу.

Також дуже важливо візуально розуміти, як виглядає грецька кераміка. Тому нижче її зображення.

Слов’яни та фінал

До стародавнього періоду також можуть увійти процеси, що пов’язані з Великим переселенням народів та Розселенням слов’ян. Тоді на українських землях встигли побувати племена Готів та Гунів. Навала Гунів зі Сходу спровокувала остаточне падіння Західної Римської імперії, а слов’яни під тиском ворожих племен змушені були шукати безпечного прихистку по всіх землях Європи. Так вони й опинилися в Україні. Далі еволюціонували до союзів племен, а вже потім утворили державу - Київську Русь.