Гаряче літо 1648: що допомогло Богдану Хмельницькому завдати рекордну кількість поразок полякам?

Відомий в історії України епізод — Національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького. Як гетьману одразу ж за одне літо вдалося перемогти величезну армію Речі Посполитої та навіть перейти в наступ на польські землі? Про це ми поговоримо в статті.

Якщо ви складаєте НМТ, то ця стаття стане вам у нагоді, тому що в другій частині я залишу коротку хронологію подій, яку ви зможете взяти собі для підготовки до тесту з історії України.

Передісторія

Богдан Хмельницький був би звичайним собі козацьким сотником. Він мав змогу жити спокійним життям. Його доля складалася доволі щасливо. Тому що за вірну службу в польського короля він отримав у володіння маєток — Суботів. Разом з дружиною та дітьми він проживав на хуторі та вів невеличке господарство, яке приносило непоганий дохід. Але його головною професією була військова справа. Тому більшу частину свого життя він проводив у походах.

--
Портрет Богдана Хмельницького

Один трагічний момент перевернув життя Хмельницького. Це був сильний поштовх до змін. Польський шляхтич Даніель Чаплинський вирішив заволодіти хутором і одного дня напав зі своїм військом. Він влаштував погром, забив до смерті сина Богдана Хмельницького. За мить успішний і заможний чоловік втратив все. А найцінніше — власного нащадка. Він спробував шукати справедливості в короля. Однак той заявив, що нічим не може допомогти. Натомість він радив вгамувати шляхтича зі зброєю в руках. Певне, говорячи ті слова, правитель Речі Посполитої навіть не підозрював, що це стане початком руйнування  його держави.

Звичайний козацький сотник був у відчаї. Йому хотілося справедливості. Тому він вирішив взяти до рук зброю і підняти все козацтво на боротьбу зі шляхетським свавіллям. 

Хмельницький таємно виїхав з Чигирина та попрямував на Микитинську Січ. Там з іншими запорожцями, він вирішив готуватися до нового повстання. Хоч досвід попередніх бунтів і був ненайкращим, притисненому козацтву нічого іншого не лишалося.

Протягом зими 1648-го на Запоріжжі тривала активна підготовка. Вояки готувалися і приймали на Січ втікачів з панських сіл.

Майбутній гетьман розумів, що одному йому не здобути перемогу, тому почав шукати союзників. Таке розуміння в нього виникло завдяки дуже хорошій освіті. Він навчався військового мистецтва за кордоном і навіть володів латиною та кількома європейськими мовами. 

Хмельницький до чогось готується

Попри те, що Кримські татари не завжди ладнали з козацтвом, Хмельницький вирішив долучити їх до своєї боротьби.  В них була сильна кіннота — вкрай потрібна у боротьбі з поляками.

Вирушивши до Бахчисарая — столиці Кримського ханства, Хмельницький отримав підтримку. Однак кримський хан не хотів сам втручатися в події. Тому дозволив залучити козакам на свій бік кочові степові орди.

Вже навесні на Січі відбулася козацька рада. На ній обрали гетьманом Богдана Хмельницького. Після цього почалася відкрита підготовка. На всі українські землі Генеральна канцелярія розіслала універсали із закликом почати повстання проти поляків, які увесь час гнобили українське селянство.

--
Обрання гетьманом Богдана Хмельницького на Запорізькій Січі 

На Січі збиралося все більше військо із втікачів, а в селах та містах формувалися повстанські загони, які нападали на панські маєтки.

Розуміючи, що щось відбувається, поляки почали готувати каральний похід на Запоріжжя. Тільки вони при цьому були впевнені, що повстанців небагато і їх легко можна розбити. 

Цьому сприяла активна контррозвідувальна робота, організована Хмельницьким. Всіх лазутчиків, котрі намагалися пробратися на Січ швидко відловлювали. Їх спершу допитували про польські сили, а потім вбивали. Хмельницький засилав у польські тили і своїх шпигунів. Деякі з них навмисне робили так, аби їх впіймали. Під час допитів вони поширювали дезінформацію серед польських командувачів.

Детальніше про мережу розвідки, організовану Богданом Хмельницьким читайте тут: ІПСО винайшов Богдан Хмельницький! Якою була розвідувальна служба гетьмана?

Для протидії козакам було вирішено розділити польське військо та відправити його двома напрямками. Одні повинні були рухатися на човнах по Дніпру, а інші —  суходолом. Однак козаки про це дізналися і організували їм неприємний сюрприз.

Жовті води

Польське військо, як і до цього, було впевнене у своїй цілковитій перевазі. Прибуття польської шляхти радше нагадувало парад, ніж реальну війну. Після отримання першого козацького удару вони змушені були терміново отаборитися. Через це запорожцям дійсно складно було прорвати оборону. І тут якраз дуже вчасно прибули реєстрові козаки. Хмельницький палкою промовою зміг привернути їх на свій бік. 

Сили повстанців зросли. З іншого боку прибула татарська кіннота Тугая-Бея, яка виманила частину табору, що дало змогу козацькій піхоті увірватися в тил та завдати поразки. Стефан Потоцький, котрий стояв на чолі війська, отримав поранення та помер від гангрени у полоні.

У цій битві Богдан Хмельницький зустрів свого майбутнього соратника — Івана Виговського. Той воював на боці поляків та потрапив у полон до татар. Гетьман викупив його.

Перша поразка стала для поляків несподіванкою. Натомість витончена розвідка гетьмана сіяла паніку й безнадію серед ворожого командування. Підставні шпигуни розповідали під час допитів про величезне татарське військо, яке в кілька разів перевищує польське. Слова, сказані під час катувань, не викликали сумнівів. 

Корсунська битва

Літо ще не почалося, а військо Хмельницького встигає розгромити армію батька Стефана Потоцького — Миколая  під Корсунем. Поляки, знаючи про значну перевагу ворога, почала відступати. При цьому Миколай Потоцький наказав спалити всі фільварки довкола. Також, розуміючи, що Корсунь доведеться покинути, польський командувач наказав підпалити і його. Унаслідок цього місто вигоріло вщент. Залишилися тільки кам’яна церква і замок.

Під час напруженої наради, в наметі Потоцького тривала дискусія про потребу відступу. Частина досвідчених генералів вважали, що варто укріпитися на місцевості. Натомість більшість підтримали ідею Миколая Потоцького про необхідність відступу. Він повірив чуткам, які поширювали козаки, про колосальну чисельну перевагу татарського війська.

Проте відступ для поляків теж виявився величезною проблемою. Тому що козаки влаштували засідку і повністю розгромили польське військо. 

Результатом битви стало звільнення майже всієї Київщини та Східного Поділля.

Пилявецька битва

Гаряче літо на цьому не зупинялося. Якраз у той період відбувався в Речі Посполитій період безвладдя. Владислав IV помер, а польська знать ніяк не могла визначитися із наступним кандидатом на королівський престол.

Водночас на Галичині споряджалося велике каральне військо проти козаків. Зустрілися обидві армії неподалік Пилявців. Спершу поляки захопили переправу через річку. Проте козаки наступного дня взяли реванш. До них доєдналася татарська армія. За кілька днів вороже військо, яке в кілька разів перевищувало повстанське, зазнало нищівної поразки і кинулося відступати.

Далі армія Хмельницького преспокійно собі дісталася на Галичину та навіть взяла в облогу Львів.

Облога Львова, Замостя та перемир’я

Вже протягом вересня — жовтня 1648 відбулося аж дві великі облоги.  Запорожці насмілилися обложити найміцнішу польську фортецю Замостя. Вона мала на той час найновіші оборонні конструкції і вважалася неприступною. Натомість військо Богдана Хмельницького знайшло  вразливу точку — водотік, який створював природний водний бар’єр. Джерело вдалося перекрити і осушити частину рову. Це відкрило шлях для наступу. У тій частинці захисники мусили зосередити всі свої сили, які виснажувалися. Зрештою місто зголосилося заплатити викуп за зняття облоги, адже за стінами назрівав голод.

Іншим містом, на яке посягнув Хмельницький, був Львів. На той час найбільше та найзаможніше в Східній Галичині. Тут мешканці воліли відкупитися від облоги, так само як і Замостя.

Доки відбувалися блогові кампанії, поляки вже обрали собі нового короля Яна II Казимира. Тоді Хмельницький у листопаді уклав з Річчю Посполитою тимчасове перемир’я, яке завершилося вже навесні наступного 1649 року.

Що ж допомогло козакам здобути такий успіх?

Насамперед Хмельницький дійсно добре підготувався. Він віднайшов слабкі сторони польського командування, про які навіть не задувалися ватажки попередніх повстань. Розуміючи, що відсутність кінноти для козацтва — це неабияка проблема, гетьман знайшов спосіб залучити новий рід військ. Пізніше на основні бойового досвіду він створив власну кавалерію та повноцінну артилерію.

Вагомим фактором стало й величезне народне обурення, яке наростало десятиліттями і навіть невеличка іскра, якою став Богдан Хмельницький, запалила лють. Вона вилилася в допомогу козакам, участь у бойових діях, погромах проти польських панів. До того ж багато людей ставали вухами й очима Хмельницького у ворожому тилу. Тут Гетьман зробив успішну ставку на мережу розвідки, яка завжди постачала свіжу  інформацію та влаштовувала інформаційно-психологічні операції полякам. Завдяки цьому вдалося виграти у битві під Корсунем.

Тому історія Національно-Визвольної війни це приклад поєднання гострого розуму, пречудової освіти й сміливості. Якщо б Хмельницький не мав таких особистих даних та відмінної наукової підготовки, то він не зміг би перемогти у жодній битві.

Наостанок, віддати належне варто й випадковості. Тому що почасти дійсно вона допомагала запорожцям здобувати перемоги.