Плагіат в науковому й художному світі неприємне явище. У ньому сучасники часто звинувачували відомого науковця – творця першого у світі телефона, який дозволяв спілкуватись на відстані. Мети красти чиюсь розробку та видавати її за свою він не мав. То як же так вийшло, що він запатентував винайдену в той же час технологію та її результати впровадив у свої напрацюваннях, подавши у патентне бюро креслення в той же день, що й інший маловідомий науковець?
--
Александр Белл у 16 років
1876 рік. Молодий науковець, який встиг проявити себе і як педагог, і як красномовець, подав до патентного бюро США свій винахід, на шляху до появи новації його переслідувало чимало перешкод. А розпочалось все із телеграфу. У США існувала єдина монопольна компанія, яка, завищивши ціни, передавала повідомлення по всій країні. Вирішити проблему спробував науковець та бізнесмен Хабард. Пропозицію про створення державної телеграфної корпорації відхилили. Тоді на горизонті з’явився Александр Белл, що взявся за розробку телеграфу, здатного передавати кілька повідомлень за один раз. Подібну технологію вже винайшов і випробував Томас Едісон.
Прочитати про цього науковця ви можете тут
Пристрій, який випробовував Белл, ніяк не виходив. Винахіднику навіть не вдалося сконструювати його своїми руками. Тому він попросив про це одного з майстрів, який згодом почав у нього працювати. Вони зробили апарат, але технологію продати не змогли.
--
Першою метою Белла було вдосконалення телеграфа
На винахід пристрою, здатного передавати звук на відстані, Белла надихнула цілковита випадковість. Одного разу, як це часто у нього бувало, науковець робив різні звукові трюки з піаніно, вигукуючи звуки прямо під кришку. Тоді хтось його запитав: «а що, якщо б звук можна було б передавати на відстані?». Нав’язлива думка надовго запанувала в мізках Белла, і він почав шукати шляхи реалізації. Допомогло йому в цьому спілкування з фізиком Джозефом Генрі. Той порадив йому братися за справу й показати публіці готовий продукт. Разом зі своїми компаньйонами Белл взявся за роботу. На креслення винахідника його компаньйон виготовив перший апарат, який охрестили гільйотиною. Однак, заговорити по ньому так і не вдалося. Звук був нечітким і губився на відстані, тим же часом ще один науковець винайшов передатчик і вирішив подати патент якраз в той день, коли й Белл. Під час зрівняння виявилось, що креслення, фактично, однакові. Александру Беллу пощастило, адже його винахід був поданий на кілька годин раніше до бюро.
--
Телефон-шибениця. Саме такий вигляд мала перша розробка Белла
Уперше телефон запрацював також через випадковість. Одного разу, під час експерименту, Александр, який знаходився в іншому крилі будівлі, випадково пролив на штани кислоту. Він покликав свого компаньйона, але той почув його голос через телефон. Так відбулась перша в історії телефонна розмова.
Винахід зробив Александра Белла відомим і багатим. Після технічної виставки, де він презентував результати, він знайшов перших клієнтів та заснував телефонну фірму. Його телефон успішно випробували на телеграфній лінії відрізком у 250 кілометрів. А винахідник охоронної сигналізації, що був знайомим Алксандра, запропонував об’єднати технології. Завдяки цьому, телефони змогли прийти у кожний дім.
Як перший творець телефона насправді викрав розробку?