Роберт Оппенгеймер – чоловік, який перевернув світову історію. Його особистість викликає чимало цікавих запитань. До свого світового успіху він прийшов попри те, що в нього не вірили навіть його наставники. 

Фільм Оппенгеймер нещодавно відпоказували в усіх кінотеатрах країни. Величезна кількість кіноманів дізналася про творця смертоносної зброї з великих екранів. Та чи був він справді таким, як його зображують у фільмі? Подивимося з вами у цій статті. 

--
  Портретна світлина Роберта Оппенгеймера

Маленький Роберт, а потім студент

Усі ми були колись милими хлопчиками і дівчатками. Навіть творець ядерної бомби не виняток. Його небезхмарне майбутнє складалося з маленьких детальних пазликів. Про те, чи щасливий він був у родині, і як до нього ставилися батьки, ми можемо лише припускати. Відомо лиш, що за походженням Роберт був євреєм. Його батько торгував зерном – ходовим товаром в усі часи. Родина майбутнього фізика мешкала на Мангеттені – відомому районі Нью-Йорка. За вікнами маленький Роберт міг спостерігати за розкішними будинками заможних ньюйоркців.

Захоплення всім – це два слова, які допомагають описати дитячі роки. Він міг і вивчати літературу, й історію, і філософію. До цього всього він добряче справлявся з математикою. Підліткове захоплення Опенгеймера ніяк не було пов’язане з фізикою. Він полюбляв збирати і колекціонувати різні мінерали. Хімією, разом з фізикою він зацікавився у старшій школі. Останнє захоплення його й привело до ядерної фізики, яка на той час була дуже незвичайно наукою.

У 18 років він вступає до коледжу Гарвардського університету. Його студентське життя розпочинається на рік пізніше. Напередодні він вирушив у подорож до Європи, аби дослідити нові мінерали. Однак його схопила хвороба шлунку, від якої він лікувався у Нью-Мексико. Там науковець познайомився з неймовірною природою, яка захоплювала його протягом усього життя. У фільмі навіть зображено сцену, де він обирає місце для реалізації таємного ядерного проєкту в Лос-Аламосі, який має схожий ландшафт і дику Західноамериканську природу.

--
  Гарвардський університет. Сучасний вигляд

Провчився у коледжі він недовго. Там якраз його і захопила фізика. За це, слід подякувати талановитому викладачеві, лекції якого він просто обожнював. Звали його Персі Уільямс Бріджмен. Чоловік був, на хвилиночку, Нобелівським лавреатом. Проте, батько ядерної бомби, отримавши від нього рекомендації, розчарувався. Той написав, що студент Роберт має чудові аналітичні здібності й хороші теоретичні знання. При цьому вкінці додав, що у практичній фізиці він слабенький. 

--
  Персі Уільямс Бріджмен

Європейські пригоди

Незрозуміло чому, але Опенгеймер, після американського Гарварду вирушає на Європейський континент. Вступає він до Кембриджа . Тут минуть його яскраві молоді роки. Він стигне навіть отруїти викладача, якого терпіти не міг. Однак той виживе. А ще познайомиться зі світилами світової фізики та привезе до Америки ядерну фізику. 

--
  Кембридж. Сучасний вигляд

Хоч рекомендації, отримані від наставника в Гарварді, були для Роберта неприйнятними, він з усіх сил намагається переконати викладачів Кембриджа, що Бріджмен у ньому глибоко помилявся.  В життя Оппенгеймера тет приходить ще один негативний персонаж – Патрік Блекетт. Невідомо, чи то так рекомендації на нього вплинули, чи просто несприйняття, але він люто не терпів Опенгеймера. Той, звісно, відповів взаємністю. Одного разу ці двоє настільки пересварилися, що Роберт вирішує отруїти свого викладача. Після заняття він начинив яблуко отрутою. Проте Блекетт його таки не з’їв. Про історію дізналися і перевели майбутнього батька ядерної бомби на іспитовий термін. Він його пройшов, але з умовою. Керівництво вишу поставило вимогу пройти курс терапії у психіатра. Лікування йому не дуже то й допомогло, адже сучасники протягом усього життя згадували дивну та неадекватну поведінку батька ядерної бомби. 

--
  Патрік Блекетт

Конфлікт з Блекеттом, був не єдиним, судячи з усього. Престижний Кембридж не особливо подобався молодому фізику. Тож у 1926 року він вирішує перейти до Геттінгенського університету в Німеччині. Навчання його продовжується не без труднощів. Якщо теоретична фізика йому дається легко, то з практичною виникає безліч проблем. Університет, до якого він прийшов якраз спеціалізувався на теоретичній фізиці. Тож нарешті Оппенгеймер відчув себе у своїй стихії. Навчався він під науковим керівництвом Макса Борна – теж Нобелівського лавреата у сфері фізики. Порівняно з двома попередніми наставниками він чудово розумів свого студента. Тому Опенгеймер розійшовся у своїй роботі настільки, що за кілька років навіть отримав науковий ступінь. 

--
  Геттінгенський університет. Сучасний вигляд

Наприкінці 30-х років він закінчує університет, а незабаром отримує вчений ступінь. З європейською освітою фізик повертається до Америки. Тут починається його наукова та викладацька кар’єра. Попри те, що в нього не особливо вірили два попередні наукові наставники, він отримує стипендію на наукові дослідження у квантовій фізиці. За нього навіть боролися два університети – Каліфорнійський Технологічний інститут та Гарвард, у якому він починав свій шлях. У пошуках компромісу обидва виші домовляються, що половину навчального року Оппенгеймер викладає у Каліфорнійському інституті, а половину в Гарварді. 

Скелети у шафі

Попри те, що Оппенгеймер був чудовим професіоналом, він такий же звичайний чоловік, як і кожен з нас. На превеликий жаль фізик протягом усього життя страждав на психічні розлади. І Лондонський психіатр, до якого його відправили після інциденту з отруєним яблуком, не допоміг. Таких небезпечних і агресивних епізодів у житті батька ядерної зброї було багато. Одного разу, спілкуючись зі своїм другом він раптово зіскочив із крісла і почав його душити. Частенько бували періоди, що Оппенгеймер впадав у сильну депресію та випадав із життя. Тоді вірні друзі, на яких науковцю пощастило, непокоїлися про його здоров’я. Проте, ним справді варто захоплюватися, адже попри це він робив неймовірні речі. Крім того, ядерна зброя була його не єдиним відкриттям. Науковому світу він подарував чимало різних наробок. Ще під час навчання в Геттінгенському університету Оппенгеймер опублікував свої перші наукові праці, які отримали схвальні відгуки.

Вже після ІІ світової війни викликали сумніви підозри щодо зв’язків з комуністами. Оппенгеймера навіть підозрювали у передачі ядерних технологій радянському союзу. Проте підозри не підтвердилися, а справжнім винуватцем витоку технологій став Клаус Фукс, про якого ви можете прочитати за покликанням.

Історія Клауса Фукса, який подарував совєтам ядерну зброю? 

Проєкт Мангеттен

--
  Проєкт Мангеттен

Про нього знають усі. Це символ смертоносної зброї, що змінив наш світ. Проте, чи був Оппенгеймер єдиним кандидатом на пост очільника відомого проєкту? Швидше за все так, адже Роберт був представником тієї меншості в американському науковому світі, яка здатна була осягнути секрети ядерних реакцій для створення бомби. Відомо, що очолити розробку таємної суперзброї йому запропонував колишній викладач і колега Джеймс Браян Конан. Фізик погодився. Він набрав цілу команду та взявся за керівництво спорудженням таємної бази для розробок новітньої технології. Попереду було щось таке, що здатне не лише зробити ім’я науковця відомим, а й змінити світ раз і назавжди.

Розпочалася робота над створенням нової технології ще під час будівництва таємного містечка в Лос-Аламосі. Тоді команда, яку набрав Опенгеймер зайнялася розрахунками і теорією. Всі процеси суворо контролювалися спецслужбами.

Кілька років напруженої роботи – і перша бомба вибухнула в липні 1945-го року. Тоді творець апокаліпсису ще не здогадувався, що вона за місяць уб’є невинних людей двох великих японських міст. На початку серпня Опенгеймер став справжньою світовою зіркою. Про нього писали в газетах, брали інтерв’ю. Він навіть зустрівся з президентом Штатів. А така можливість була особливою навіть для багатьох вдатних науковців на кшталт Енштейна.

Жах від творіння

Совість таки у Оппенгеймера була. Він, зрозумівши, що винахід може знищити людство, взявся за роботу над регулювання ядерних озброєнь та розробок у цьому напрямку. Уряду США така ідея не особливо сподобалася. Дехто навіть запідозрив його у тісній співпраці з комуністами.

Після війни він продовжував активну наукову діяльність вже у мирному напрямку. При цьому він став активним діячем американської політики. Не дивлячись на те, що до сенату чи палати представників він не обирався, але його голос мав величезну силу в політичному світі. Це не завжди подобалося, та, все ж, він був творцем зброї, яка забезпечили швидку перемогу над Японією.

Для того, аби регулювати питання ядерного озброєння в США створили Комісію по ядерній енергії. Творець ядерної бомби став очільником її генерального комітету. Проте кампанія боротьби з комуністами позбавила його політичних можливостей. Відбулося розслідування і в 1950-х роках батька ядерної зброї позбавили доступу до секретних матеріалів. А він був необхідний для роботи в Комісії.

Після цього Оппенгеймер відійшов від справ політичних і поринув у громадську роботу. Він виступав на радіо, брав участь у телеефірах, а ще видавав книги. На зароблені в науці гроші, Роберт разом зі своєю родиною придбав невелике ранчо, де проводив свій вільний від громадської активності час. Після обрання президентом Джона Кеннеді творця ядерної зброї політично реабілітували. Йому, за наказом було присуджену нагороду Енріко Фермі – найвищу наукову премію Сполучених Штатів.

Завершив своє життя Роберт Оппенгеймер у 1967 році, провівши останні дні на своєму ранчо.