Національно-визвольні змагання 1917-1921: все, що потрібно знати на НМТ з історії України

НМТ – вже не за горами. Цьогоріч до тесту з історії України додали багато нових тем. Але ми з вами зупинимося на національно-визвольних змаганнях. Це період з купою дат, безліччю подій, постатей. Багато хто вважає його найскладнішим. Сюди входить українська революція у 1917 році, Українська держава Павла Скоропадського, уряд Директорії, ЗУНР та багато-багато іншого. За такий короткий проміжок часу події відбувалися настільки динамічно, що маленький період став величезною темою на уроках історії.

В цій статті я розіб’ю необхідні матеріали за окремими підпунктами, для того, щоб було легше орієнтуватися.

 

Українська революція 1917 року

Ця подія розпочинається у березні 1917 року. Тоді за ініціативи Товариства Українських поступовців започатковується Українська Центральна Рада, яка в червні проголошує автономію України. Цьому передували події в столиці Російської імперії – Петрограді. Через неспроможність влади, там починаються бунти. На бік повсталих переходять військові, а чиновники наполягають, аби цар зрікся престолу. Микола ІІ так і зробив. Утворився Тимчасовий уряд, а владу на місцях перебирали на себе ради робітничих і солдатських депутатів.

--
Члени УЦР на світлині

Серед того всього хаосу владу в Україні перебирає на себе Центральна Рада. На її чолі обирають відомого на той час історика й громадського діяча – Михайла Грушевського. Тим часом скликають Всеукраїнський національний конгрес, який визнає владу УЦР.

На початку літа збирається Другий Всеукраїнський військовий з’їзд. Його делегати наполягають на проголошенні автономії України. Центральна Рада погоджується та викладає це у І Універсалі.

--
І Універсал УЦР

Після цього Тимчасовий уряд терміново відправляє делегацію до УЦР з вимогами скасувати, самовільно проголошену, автономію. Тривають напружені переговори. В їх результаті Тимчасовий уряд визнає Центральну Раду крайовим органом. Але УЦР відмовлялася від проголошення автономії до скликання Всеросійських установчих зборів. Все це було викладено у ІІ Універсалі УЦР.

--
ІІ Універсал УЦР

Це викликало справжнє обурення серед самостійників на чолі з Миколою Міхновським. Полк ім. Павла Полуботка підняв збройне повстання проти Центральної Ради, але воно виявилося невдалим. Увесь час, аж до осені, Генеральний Секретаріат Центральної Ради співпрацював з Тимчасовим урядом.

Ситуацію кардинально змінив більшовицький переворот 25 жовтня 1917 року. Тоді Тимчасовий уряд усунули від влади. Реакцією УЦР на це був ІІІ Універсал. В ньому проголошувалася Українська Народна Республіка у складі небільшовицької федеративної Росії. В той же час більшовики намагалися захопити владу в Україні. Вони спершу спробували скликати засідання рад робітничих і селянських депутатів. Під час з’їзду всі делегати висловили  підтримку Українській Центральній Раді. А більшовики, яких було меншість, пішли ні з чим.

 

-- 
 ІІІ Універсал УЦР

Тоді червоні скликали з’їзд у Харкові. Він був фіктивним, адже на ньому не було представлено більшість рад. Але це не завадило їм проголосити встановлення радянської влади в Україні.

4 грудня більшовики надіслали так званий «Маніфест до українського народу», який був, фактично, ультиматумом Центральній Раді. На неприпустимі умови УНР не погодилася. Це стало приводом до першої війни між більшовицькою Росією та Україною.

В протистоянні перемагала Росія. 22 січня 1918 року був ухвалений IV Універсал. Він проголошував незалежність УНР.

 

 

--
IV Універсал УЦР 

29 -30 січня 1918 відбувся бій під Крутами, який стримав більшовицький наступ на Київ та допоміг виграти час в пошуках союзника проти в боротьбі проти ворога.

--
29-30 січня 1919 - Бій під Крутами

Детальніше про бій під Крутами читайте в іншій публікації: Бій під Крутами 29-30 січня: правда і міфи

Вже 9 лютого УНР уклала договір з Німеччиною в Брест-Литовську. Він зобов’язував німців допомогти вигнати більшовиків з території України. Натомість УНР повинна була постачати продовольство.

--
9 лютого 1918 - Укладення Берестейського мирного договору між УНР та країнами Четверного союзу

У березні Центральна Рада повернулася до Києва. Але її політика ставала дедалі суперечливішою. Тому 29 квітня відбувся Всеукраїнський хліборобський з’їзд, який обрав на чолі України Павла Скоропадського.

 

Українська держава Павла Скоропадського

Цей період національно-визвольних змагань недовгий. Він протривав всього лиш 7,5 місяців.

Встановлення гетьманської влади відбулося за мовчазної згоди та підтримки німецького військового командування на території України. Причиною було те, що УЦР неспроможна була виконувати взяті на себе зобов’язання. На території України творився справжній безлад.

--
Портрет Павла Скоропадського

За короткий проміжок часу Павло Скоропадський встановив уряд на чолі з Федором Лизогубом. В своїй адміністрації гетьман надавав перевагу не належності до політичних сил, а професіоналізму. За таким критерієм був сформований кабінет міністрів. Скоропадського критикують за призначення на державні посади проросійських чиновників. І пізніше це з ним зіграло злий жарт. Однак серед його кабінету були такі проукраїнські професіонали, як Дмитро Дорошенко. Між іншим, його дуже поважав сам Скоропадський та називав його поміркованим українцем. Саме Дорошенко взяв н  а себе роль міністра закордонних справ. Також був такий персонаж як Микола Василенко. Він за короткий час гетьманування Скоропадського зміг налагодити мережу українських початкових і середніх шкіл. За прямої підтримки міністерства освіти було відкрито аж два українських університети – в Києві та Кам’янець-Подільському.

 

--
Кам'янець-Подільський університет 1918 рік.

 

Якщо говорити стосовно міжнародних відносин, то гетьманському уряду вдалося налагодити зв’язки з більше, ніж 30-ма країнами, які визнали Українську державу. Ще в 23-х були відкриті українські посольства. Серед того, що потрібно запам’ятати на НМТ про Павла Скоропадського є й відкриття Академії Наук. Це був історичний крок, до якого прагнули всі українські науковці ще з ХІХ століття.

 

 

Незважаючи на значні успіхи у внутрішній та зовнішній політиці, геополітичні обставини склалися не на користь Павла Скоропадського. Німці, котрі його підтримували, зазнали поразки у І світовій війні. Всі спроби знайти підтримку в країн-переможниць Антанти виявилися марними. Насамперед через те, що ніхто з них не бачив Україну незалежною державою. Вони прагнули зберегти єдину й неподільну Російську імперію під царською владою.

Через це гетьману довелося піти на союз з білогвардійцями та оголосити Грамоту про федерацію з небільшовицькою Росією. Це викликало обурення в багатьох проукраїнських сил. Того ж дня, коли була опублікована грамота, вони утворили Директорію на чолі з Володимиром Винниченком. Рівно через місяць Павло Скоропадський відрікся від влади та емігрував до Німеччини.

 

 

Директорія УНР та Західноукраїнська Народна республіка

--
Директорія УНР

Цю частинку національно-визвольних змагань об’єднаємо в один підзаголовок.

Отже, 14 листопада 1918 року утворюється Директорія – опозиційний гетьманські владі уряд. Вже в грудні він захоплює владу в Києві. Повстання підтримують більшість добровольчих сил на території України, яких близько 100 тис. Проте після відходу німців активізовуються більшовики і починається друга війна між УНР та червоною Росією. Цього разу в Києві Директорії УНР вдається протриматися до лютого та ще й укласти Акт Злуки із ЗУНР.

Коли Винниченко разом з Директорією беруть контроль у власні руки, то допускаються критичної помилки. Вони оголошують, що владу може отримати тільки «трудовий народ». Цим самим вони ігнорують інші суспільні верстви. Вони ж і відвертаються від них. Зрештою, від тієї 100-тисячної армії, яка підтримувала підтримувала Директорію, лишилося кілька тисяч.

Паралельно з подіями в Києві стрімко розгортається сюжет і на Галичині.  Австро-Угорщина разом з Німеччиною програла в І світовій війні й почала розпадатися. Цим скористалися національні регіони, аби здобути незалежність. Не були виключенням українці. 18 жовтня всі депутати Віденського парламенту, які представляли українців проводять Конституанту. На ній оголошують про створення Української національної Ради, або УНРади. За кілька днів учасники УНРади дізнаються про намір передати владу в усій Галичині поляками

 

Тому за ініціативи Дмитра Вітовського в ніч з 31 жовтня на 1 листопада українці силою захоплюють владу у Львові. От така цікава історія виходить: мешканці Львова лягали спати в Австро-Угорщині 31 жовтня, а прокинулися 1 листопада в Україні.

Вже 13 листопада було проголошено Західноукраїнську народну республіку. Її президентом обрали Євгена Петрушевича. Уряд, який називався Державним Секретаріатом, очолив Кость Левицький.

Проте довго насолодитися державністю ЗУНР  не вдалося. Майже миттєво розпочалася війна з новоствореною Польщею. Спершу поляки захопили Львів, а потім більшу частину Галичини. Проте українці влітку влаштували вдалий контрнаступ, який увійшов в історію під назвою Чортківська офензива.

--
Проголошення злуки між УНР та ЗУНР 22 січня 1919

Одразу ж після свого створення ЗУНР почала переговори про об’єднання з УНР. Перемовини йшли вдало і вже 22 січня 1919 року – рівно через рік після проголошення незалежності УНР, було проголошено Акт про Злуку між УНР та ЗУНР. 22 січня щороку відзначається як День Соборності України. Після об’єднання президент ЗУНР Євген Петрушевич увійшов до Директорії.

Проте довго протриматися в Києві їм не вдалося. 5 лютого місто захопили більшовики. Активні воєнні дії тривали аж до осені 1919 року. Проте українцям тоді довелося піти на союз з поляками.

 

 

Отаманщина і втрата державності УНР

Це останній період національно-визвольних змагань. Він відзначився конфліктом між Симоном Петлюрою та Євгеном Петрушевичем, а ще так званим «білим терором». У 1919 році білий рух активно наступав з півдня України та навіть захопив Київ. Проте так лишалося недовго, і місто відбили більшовики. Тим часом армія УНР опинилася затиснута в так званому «трикутнику смерті». З одного боку більшовики, з другого – поляки, а з третього – білогвардійці. До цього ще й додалася епідемія тифу. Союзники по Антанті не пропускали до УНР закуплених ліків, тож становище було критичним.

Паралельно з цим активно вирувала так звана отаманщина. Вона розпочалася з легкої руки Симона Петлюри, котрий в ролі головного отамана віддав наказ, який надавав майже безмежні повноваження ватажкам добровольчих військових формувань. Так розгорнувся рух, від якого страждала потім і сама Директорія.

Серед найвідоміших отаманів були:

• Никифор Григор’єв

• Отаман Зелений (В центрі світлини)

• Нестор Махно

• Василь Чучупак

Та багато-багато інших.

Серед усіх цих рухів найбільш потужними були махновці. Вони пішли на співпрацю з більшовиками і допомогли їх у завоюванні Криму в білогвардійців. Але після того, як противники були ліквідовані, червоні розправилися із самими махновцями.

Повертаючись до подій осені 1919 року, пригадаємо, що армія УНР була затиснена серед трьох ворогів та ще й переживала страшну епідемію. Бойовий дух падав. Тому було вирішено організувати партизанський похід у тили ворожої армії. Так в листопаді 1919 року почався Перший зимовий похід, що тривав до травня 1920-го.

Тим часом у квітні 1920 року Симон Петлюра, що вже на той час очолював Директорію, уклав союзницький договір з Польщею, який мав допомогти вигнати більшовиків з України. Однак в нього була одна дуже неприємна умова – Галичина повинна була увійти до складу Польщі. Це остаточно пересварило Євгена Петрушевича з Петлюрою. Він розірвав Акт Злуки.

Остання наступальна кампанія разом з поляками на більшовиків завершилася провалом. Червоні майже дійшли до Варшави. Все закінчилося Ризьким мирним договором. Згідно з ним Польща визнавала за радянським союзом майже всю територію України.

Другий зимовий похід, який тривав у жовтні-листопаді 1921 року, завершився нічим. УНР цілковито припинила існувати як державне утворення.

 

 

 

Загалом у цій публікації я спробував коротко зібрати опис основних подій національно-визвольних змагань 1917-1921 рр. Незважаючи на те, що це доволі короткий проміжок часу, він насичений багатьма ключовими подіями, які визначили майбутнє України.