Колекції віял, суконь, фраків, парфумів та різних повсякденних дрібничок з ХІХ століття. На відміну від більшості музеїв усі елементи колекцій легко й безперешкодно доступні захопленим споглядачам. Неймовірне натхнення, чарівний голос аудіогіда дарує незабутні враження й емоції після відвідування. Оповідь про музей, який сміливо можна назвати еталоном музейної справи в Україні, читайте далі!
Про музей одягу й стилю «Вікторія» я писав ще наприкінці 2021 року. Тоді мені вперше пощастило переступити його поріг та бути зачарованим з першого погляду. В той час численні дрібнички, які лежали за скляними вітринами поряд із різноманітними луками манекенів, неабияк захоплювали погляд. Минуло майже два роки. Почалася війна, світ навколо змінився, а музей як захоплював, так і продовжує захоплювати своїх відвідувачів. Експонати тут стоять і з нетерпінням чекають кожного, хто забажає на них поглянути.
Попередню статтю про музей можна прочитати тут
Якщо ви все таки наважитесь завітати до музею, то одразу ж потрапите до розкішних дверей, які, радше, схожі на вхід якогось фешенебельного готелю чи ресторану. Тут нічого не нагадує класичного музею. Навіть вивіска запрошує пересічного обивателя просто завітати й поглянути на все власними очами. На вході вас, як зазвичай, зустріне охоронець. Правда, порівняно з минулим своїм візитом, я помітив, що він у камуфляжі (війна, все ж таки, вносить свої корективи). За стійкою сидить все той же адміністратор, а до рук потрапляє та ж слухавка. Здавалось, що вже нічого не здатне мене захопити після попереднього візиту. Однак, на мій погляд одразу ж трапився одяг зламу двох століть. Весільна сукня, яку відшукали на горищі (це я пам’ятаю з попередньої оповіді аудіогіда), кілька урочистих та буденних жіночих нарядів. Однак, мені в цей момент украй невистачило зразків чоловічого одягу того періоду. На превеликий жаль серед колекції мені вдалося побачити лише кілька костюмів джентльменів. Більша частина з них формені. Тому, на жаль, не відображають віяння моди тієї епохи. Зате жіночих нарядів стільки, що очі розбігаються.
--
Одна із суконь першої зали
Перший поверх має дві зали. Перша з них зустрічає вас прямо при стійці. Тут ви можете оглянути моду кінця ХІХ - початку ХХ століття, Експонати чудово доповнюють писані картини та фото. Приміром весільна сукня вдало поєднана зі світлиною своєї власниці у день весілля. Тому є чудова нагода поглянути, як виглядала та далека святковість, яку нам пізнати, на жаль, можна лише у таких місцях.
Голос з аудіогіда запрошує відвідувача вирушити далі у подорожі часом. Наступною зустрічає велика, простора зала, заповнена з усіх боків вітринами. Тут ви зможете побачити стиль в одязі 70-80-х рр. століття. І перша ознака, яка кинеться в очі це пишні жіночі форми позаду, які створюють турнюри. Їх конструкцію буде можливість побачити вже у наступному залі. Експонати мають різну, цікаву форму, яка одразу ж викликає подив і захоплення. Серед усього, можна побачити й численні аксесуари. На щастя команда музею, що формувала колекцію таки згадала про чоловічий стиль, помістивши у спеціальній підставці тростинки, які були неодмінним елементом гардеробу того далекого періоду. Найбільшу цінність мають набалдашники. Вони виготовлялись з різних матеріалів: слонової кістки, металів і дерева. Аксесуари нагадують цілі витвори мистецтва і датування у них різне. Найновіша тростинка, серед них, використовувалась у 40-х рр. ХХ століття (Принаймні так повідомляє опис). Має вона найцікавішу деталь – сцену камасутри. Так-так це не помилка. Зад фігурки цього набалдашника, відполірований часом та рукою власника, просто виблискує на світлі музейних прожекторів. Тому лише він вартий того, аби завітати до музею.
Окремою окрасою третього залу є неймовірна весільна сукня House of Worth – знаменитого модного дому, який з’явився ще у 1858 році. Згодом з його ініціативи був заснований синдикат високої моди, до якого могли увійти лише модні будинки, що мали штаб-квартиру в Парижі та регулярно проводили покази мод. Крім того одяг у претендентів на членство повинні були шити переважно вручну, застосовуючи лише кількадесят відсотків машинної праці. Така цікавинка, яка була мені давно відомою (не після відвідування після попереднього відвідування), аж ніяк не вразила, але, ви неодмінно будете здивовані.
--
Легендарна сукня House of Worth
Фішкою музею залишається його увага до деталей. Вони повсюди. На них просто неможливо не звернути увагу. Поряд з красивими елементами гардеробу ви можете побачити цілком дивакуваті пристосування. Приміром, мало хто знає, що під час балів та урочистих заходів дами використовували маленьку «книжечку», для того, аби записати «замовлений танець». Ті, кому щастило на юрбу пристрасних прихильників, заповнювали її від краю до краю. Ну і ще тут ви на власні очі зможете побачити аксесуар для розтягування і натягування рукавичок. До нього йшов навіть спеціальний футляр, який теж зберігається прямо за вітриною.
--
Ціла вітрина з дрібними й цікавими деталями
Підземний поверх музею в наш буремний час вважається цілком безпечною кімнатою. Тому у разі повітряної тривоги там, поряд з експонатами можна бути у відносній безпеці. Прогулюючись залою під розповідь аудіогіда, ви побачите моду більш ранніх періодів ХІХ століття. Перед вашим захопленим відкриються пишні сукні з кринолінами та наряди з турнюрами. Одна з найбільш виразних буде коричневий жіночий наряд для прогулянок. І в ньому теж ви знайдете безліч цікавих дрібничок, які кріпилися просто до лінії талії. Та не лише сукнями здатна захопити експозиція. Тут ви зумієте побачити найінтимнішу частину жінки ХІХ століття. Предмети гігієни, дрібні пристосування та флакони з парфумами, які іноді нагадують справжній витвір мистецтва. Поглянувши на них, ви зрозумієте, яким був ранковий туалет панянки того далекого часу.
--
Експозиція підземного поверху
Про нижню частину моди ХІХ століття ви можете прочитати тут
Ранкові процедури зазвичай розпочиналися із обтирання. І для цього використовувались саме миска та величезний кухоль. Посеред кількох манекенів у спідній білизні також можна побачити нічний горщик, котрим користувались, допоки унітази не стали поширеним елементом житла.
--
Інтимна частина повсякдення. Гігієна
--
Інтимна частина повсякдення. Спідній одяг
Передостання зала запропонує вам поглянути на одяг людей у рівний зріст. Якщо у попередніх кімнатах експонати знаходяться на подіумі, то ту вони поглянуть на вас як рівний рівному. Ви побачите в обличчях манекенів справжніх людей кінця ХІХ - початку ХХ століття. Серед численних дам в оригінальних та елегантних сукнях, які вже давно забули про криноліни, ви побачите одного джентльмена у фраці. На початку ХХ століття він вже виходив навіть зі святкової моди. Також тут зберігається унікальна сукня із золотавого шовку, а сам згорток тканини, з якого її шили, лежить прямо біля неї з табличкою ательє, де її створили.
--
Та сама сукня із золотистого шовку (праворуч)
Неодмінним елементом кожної розповіді аудіогіда є ненав’язливість та легкість. Зміст не перевантажений численними сухими фактами, а оповідка, радше, схожа на якийсь цікавий і захопливий сюжет. Тому, на мій погляд, стиль його здатний перевершити багатьох екскурсоводів, котрі мені траплялися. Вкраплення цікавих фактів, точних висловлювань із захопленням та емоційністю створюють просто вау-ефект.
Наостанок у вас буде змога просто відпочити та сфотографуватися у спеціальній фотозоні. На цей раз я не став робити світлини, адже не хотілось замінювати той свій незмінний образ у червоному джемпері та ковбойському, потім капітанському капелюсі.
Якщо підсумувати свої враження від подорожі в минуле, на цей раз я не був враженим та особливо здивованим. У цьому й полягає фішка. Якщо першого разу мене переповнювало безліч відчуттів і хотілось якомога швидше поділитись ними з усіма, написавши огляд, то зараз дивлюсь не це більш стримано, критично й розсудливо. З огляду на це, про музей у мене все одно залишаються неперевершені враження. На жаль дивувати місця здатні лише один раз, так само як і якась нова страва чи ноу-хау. Тому, якщо ви ще раптом не були тут, то будьте певні, ви вийдете з незабутніми відчуттями. А от вдруге подивитесь на це іншими очима!
Музей "Вікторія" надихає попри війну